Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №200/69/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Справа№200/69/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд”, надійшов адміністративний позов адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а саме у період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період, який зазначений у Довідці №2084/6121 від 03.06.2025 року, а саме з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та згідно Довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України №2084/6121 від 03.06.2025 дійсно в період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в н.п. Велика Новосілка Донецької області.

Позивач вказав, що має право на нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, однак позивач отримував лише 30 000 грн. Зазначив, що неодноразово звертався щодо виплати належної винагороди, проте таке питання досі не вирішено, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 належним чином та у повній відповідності до вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення від 17.01.2026 № 2084/2391/15/243. Вказав, що за спірний період позивачу фактично виплачена вся належна йому сума грошового забезпечення в розмірі 1890309,75 грн, а отже у військової частини НОМЕР_1 не існує жодної заборгованості перед позивачем.

Також вказав, що позивач до 31.07.2023 перебував на службі у військовій частині НОМЕР_2 , яка на той час була на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 01.08.2023 військова частина НОМЕР_2 перейшла на фінансове забезпечення А4007, тому видача довідки про грошове забезпечення можлива лише за період, протягом якого позивач був на фінансовому забезпеченні А4007, тобто з 01.08.2023.

Відповідач -2, ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте, на підставі розпорядження Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.08.2023 № 737/1/2627, була зарахована до військової частини НОМЕР_1 починаючи з 01.09.2023. Вказав, що виключною підставою для виплати підпорядкованому особовому складу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є наказ командира військової частини – у спірному випадку – НОМЕР_2 .

Вказав, що відповідно до пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту № 280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини – розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Відповідно до пункту 4.3 Правил грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин обов`язок щодо видачі наказу про нарахування позивачу додаткової винагороди (за наявності відповідних підстав) було покладено на командира військової частини, у штаті якої військовослужбовець проходив військову службу, – НОМЕР_2 . У серпні 2023 року ОСОБА_1 була виплачена додаткова винагорода в сумі 24 193,25 грн. Підставою для виплати став наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 01.08.2023 № 112, зі змісту пункту 1 якого слідує: «виплатити особовому складу військової частини НОМЕР_2 за період виконання бойових (спеціальних завдань) згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за липень 2023 року, відповідно до Додатку 1 цього наказу». У пункті 344 Додатку 1 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.08.2023 № 112 значить старший солдат ОСОБА_1 , період, за який підлягає виплата, – з 07.07.2023 по 31.07.2023.

Наголосив, що військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_5 до 01.09.2023, після чого була передана до військової частини НОМЕР_1 , а тому, з урахуванням п. 8 Розділу І Порядку № 260 і п. 6 Окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, спірна виплата за серпень 2023 року здійснювалася у вересні 2023 року саме військовою частиною НОМЕР_1 .

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні), клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2026 витребувано докази у справі, зокрема у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 13.04.2025 вирішено залучити до участі у справі другим відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_7 , витребувати докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено паспортом серії НОМЕР_3 .

Згідно з копією військового квитка серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 у період з 07.07.2023 по 30.08.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , з 31.08.2024 – у військовій частині НОМЕР_1 .

Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте, при цьому на підставі розпорядження Фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.08.2023 № 737/1/2627, починаючи з 01.09.2023 була зарахована до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з копією довідки Військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України №2084/6121 від 03.06.2025 молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в н.п. Велика Новосілка Донецької області.

Підстава видачі довідки: накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): №188 від 07.07.2023, №265 від 20.09.2023, №291 від 14.10.2023, №58 від 27.02.2024, №120 від 27.04.2024, №67 від 07.03.2025, журнал бойових дій 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №166 дск від 01.01.2025.

На вимоги ухвали суду ВЧ НОМЕР_1 повідомила, що:

- за вказаний у довідці від 03.06.2025 № 2084/6121 період, позивач приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Велика Новосілка Донецької області, на посаді командира 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 03.06.2025 № 2084/6121 та витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2024 № 253 та від 04.06.2025 № 159;

- виплата позивачеві додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, зазначені у довідці від 03.06.2025 № 2084/6121, проведена відповідачем у встановленому законом розмірі, що підтверджується витягами із наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2025 № 88, з додатком 1; від 05.02.2025 № 881, з додатком 1; від 05.03.2025 № 1561, з додатком 1; від 05.04.2025 № 1957, з додатком 1; від 05.09.2024 № 6162, з додатком 1; від 05.10.2024 № 6774, з додатком 1; від 05.12.2024 № 7924, з додатком 1 та додатком 7 та наданою суду разом із відзивом від 21.01.2026, довідкою про грошове забезпечення від 17.01.2026 № 2084/2391/15/243;

- номера та дати бойових наказів (бойових розпоряджень) на підставі яких позивачу проводилось нарахування та виплата додаткової винагороди, вказані в кожному додатку до наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2025 № 88, з додатком 1; від 05.02.2025 № 881, з додатком 1; від 05.03.2025 № 1561, з додатком 1; від 05.04.2025 № 1957, з додатком 1; від 05.09.2024 № 6162, з додатком 1; від 05.10.2024 № 6774, з додатком 1; від 05.12.2024 № 7924, з додатком 1 та додатком 7. Вказані бойові накази (бойові розпорядження) містять інформацію з обмеженим доступом (гриф “ДСК”).

Так, в матеріалах справи містяться накази командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2024 №253 про зарахування позивача до списків військової частини та від 04.06.2025 №159 про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 та вибуття до нового місця служби.

Також містяться копії витягів з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.01.2025 № 88, з додатком 1; від 05.02.2025 № 881, з додатком 1; від 05.03.2025 № 1561, з додатком 1; від 05.04.2025 № 1957, з додатком 1; від 05.09.2024 № 6162, з додатком 1; від 05.10.2024 № 6774, з додатком 1; від 05.12.2024 № 7924, з додатком 1 та додатком 7 щодо виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.222 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

Згідно з вказаними вище наказами, ОСОБА_1 належить до виплати додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.222 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”:

- за період з 01.12.2024 по 06.12.2024 з розрахунку 30000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (6 днів), з 07.12.2024 по 31.12.2024 з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (25 днів) (Наказ від 05.01.2025 №88);

- за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (1 день) (Наказ від 05.09.2024 №6162);

- за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (30 днів) (Наказ від 05.10.2024 №6774);

- за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 з розрахунку 30000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (30 день) (Наказ від 05.12.2024 №7924);

- за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 з розрахунку 30000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (4 дні, з 28.10.2024 по 31.10.2024), з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (27 днів, з 01.10.2024 по 27.10.2024) (Наказ від 05.12.2024 №7924);

- за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (31 день) (Наказ від 05.02.2025 №881);

- за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 з розрахунку 30000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (28 днів) (Наказ від 05.03.2025 №1561);

- за період з 01.03.2025 по 06.03.2025 з розрахунку 100000 грн пропорційно дням безпосередньої участі (6 днів) (Наказ від 05.04.2025 №1957).

Суд зазначає, що відповідачем накази про виплату додаткової винагороди надані не в повному обсязі, лише за період з серпня 2024 року по березень 2025 року.

Копії документів, на підставі яких здійснювалось нарахування додаткової винагороди (бойові розпорядження, накази, рапорти, тощо) передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, а також пояснення щодо характеру виконуваних робіт у спірний період відповідачем не надано, з посиланням на інформацію з обмеженим доступом.

Разом з цим, згідно з довідкою про грошове забезпечення від 17.01.2026 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до постанови №168, зокрема у спірні місяці в наступних розмірах: в серпні 2023 року – 30000 грн, у вересні 2023 року – 30000 грн, у жовтні 2023 року – 68387,10 грн, у листопаді 2023 року- 100000 грн, в грудні 2023 року – 100000 грн, в січні 2024 року – 10000 грн, в лютому 2024 року 76206,90 грн, в травні 2024 року – 100000 грн, в червні 2024 року – 100000 грн, в липні 2024 року – 100000 грн, в серпні 2024 року – 100000 грн, у вересні 2024 року – 100000 грн, у жовтні2024 року – 90967,74 грн, у листопаді 2024 року – 30000 грн, в грудні 2024 року - 86451,61 грн, у січні 2025 року – 100000 грн, у лютому 2025 року – 30000 грн, у березні 2025 року 5806,45 грн (за 01-06 березня).

Також вказані вище нарахування спірної винагороди підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №2084/2391/15/196 в якій додатково зазначено виплата такої винагороди:

за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 в розмір 24193,55 грн (за 25 днів із розрахунку 30000 грн),

у серпні – вересні 2023 року позивачу нараховано спірну допомогу у розмірі 30000 грн, за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 – 13548,39 грн (за 14 днів із розрахунку 30000 грн) та 54838,71 грн (за 17 днів із розрахунку 100000 грн),

за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 – 100000 грн,

за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 – 100000 грн,

за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 – 100000 грн,

за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 – 7241,38 грн (за 7 днів із розрахунку 30000 грн, 68965,52 грн із розрахунку 20 днів),

березень 2024 року в наданій довідці відсутній,

за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 – 0 грн,

за період з 01.05.2024 по 31.05.2024 – 100000 грн,

за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 – 100000 грн,

за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 – 100000 грн,

за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 – 100000 грн,

за період з 01.09.2024 по 31.09.2024 – 100000 грн,

за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 – 3870,97 грн (за 4 дні із розрахунку 30000 грн, та 87096,77 грн (за 27 днів із розрахунку 100000 грн),

за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 – 30000 грн,

за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 – 5806,45 грн (за 6 днів із розрахунку 30000 грн) та 80645,16 грн (за 25 днів із розрахунку 100000 грн),

за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 – 100000 грн,

за період з 01.02.2025 по 28.02.2025 – 30000 грн,

за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 – 5806,45 грн (за 6 днів із розрахунку 30000 грн).

Отже, матеріалами справи підтверджується виплата додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” із розрахунку 100000 грн – в жовтні 2023 року, в листопаді-грудні 2023 року, в січні 2024 року, частково в лютому 2024 року (за 20 днів), в травні 2024 року, в червні 2024 року, в липні 2024 року, в серпні 2024 року, в вересні 2024 року, частково в жовтні 2024 року (за 27 днів), частково в грудні 2024 року (за 25 днів), в січні 2025 року.

Адвокат позивача неодноразово звертався до командира військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування спірної додаткової винагороди позивачеві, а саме 17.11.2025, 19.11.2025, 05.12.2025, проте станом на дату подання позовної заяви відповіді від військової частини НОМЕР_1 не надходило.

Не погоджуючись з невиплатою в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, до 100 000 грн в розрахунку на місяць у період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У постановах від 18.04.2025 у справі № 260/1955/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 25.04.2025 у справі № 500/48/24, від 30.04.2025 у справі № 580/9085/24 та інших Верховний Суд навів висновок про те, що початок перебігу строку звернення до суду з урахуванням ч. 1 ст. 233 КЗпП слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким документом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Суд зауважує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що в період проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 або в день виключення позивача зі списків особового складу та зняття з усіх видів забезпечення позивач отримував достовірну інформацію про обсяг та характер виплачених йому сум грошового забезпечення за спірний період, не надав документальне підтвердження ознайомлення позивача з такою інформацією.

Докази, які б свідчили про те, що позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум за спірний період до подання позову до суду, відсутні.

Також суд ураховує, що позивач є діючим військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій та безпосередньо залучений до заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України.

Отже, позивач не потребує поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”.

У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Згідно з положеннями п. 3, 4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (п. 8 розділу XXXIV Порядку № 260).

Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

При цьому, виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, оскільки відповідно до абз. 2, 3 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено також такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).

Згідно з роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які надані в листах №423/1932 від 11.04.2023, №423/1280 від 13.03.2023, під час дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов`язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Так, Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації п.1 Постанови №168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.

Таким чином, окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, у розмірі до 100000 грн), мають належне юридичне підґрунтя.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 12.06.2024 у справі №480/5024/23, від 27.11.2024 у справі №500/6011/23.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, згідно з матеріалами справи, ОСОБА_1 у період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в н.п. Велика Новосілка Донецької області на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): №188 від 07.07.2023, №265 від 20.09.2023, №291 від 14.10.2023, №58 від 27.02.2024, №120 від 27.04.2024, №67 від 07.03.2025, журнал бойових дій 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №166 дск від 01.01.2025.

При цьому дані факти відповідачем не спростовані, з вказівкою на зворотне. Будь-яких належних та допустимих доказів цьому відповідачем не надано.

В матеріалах справи відсутні журнали бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойові донесення або постові відомості, а також рапорти командира підрозділу про участь позивача у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Водночас, наявна довідка Військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2025 № 2084/6121 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в н.п. Велика Новосілка Донецької області.

При цьому, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2026 №2084/2391/15/196 про суми грошове забезпечення (додаткову винагороду) ОСОБА_1 в період з 01.07.2023 по 31.03.2025 одночасно нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода як із розрахунку 30 000 грн, так і в окремі місяці із розрахунку 100 000 грн пропорційно часу участі у бойових діях та заходах.

Отже, відповідач фактично не заперечує ані проходження позивачем служби у спірний період, ані його участі у заходах із забезпечення оборони України, ані того, що в окремі періоди такі завдання вже були самим відповідачем віднесені до тих, за які підлягає виплаті додаткова винагорода у збільшеному розмірі.

При цьому суд зазначає, що відповідач є розпорядником первинних документів, які згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах: бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів командирів.

У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом такі документи були витребувані, однак відповідач їх не надав, пославшись на те, що відповідні відомості становлять службову інформацію. Водночас саме на цих документах, як стверджує відповідач, ґрунтувалося його рішення про виплату позивачу 100 000 грн лише за окремі дні (місяці).

Суд відхиляє такі заперечення відповідача, оскільки віднесення документів до інформації з обмеженим доступом не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність своїх дій у судовому процесі. У разі, якщо відповідні документи перебувають у володінні військової частини, саме на неї покладається обов`язок забезпечити можливість їх дослідження судом. Відтак відповідач не може, з одного боку, посилатися на такі документи як на підставу для часткового нарахування додаткової винагороди, а з іншого - не надавати їх суду для перевірки правомірності своїх дій.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України є підтвердженою, оскільки довідка військової частини НОМЕР_1 від 03.06.2025 № 2084/6121 дає підстави зробити висновок, що вона була видана позивачу, зокрема на підставі витягів з журналу бойових дій, які були вчинені у спірний період.

В свою чергу дані факти відповідачем не спростовані, з вказівкою на зворотне. Будь-яких належних та допустимих доказів цьому відповідачем не надано. Також відповідач не повідомив які саме завдання виконував позивач та отримав довідку про участь у бойових діях.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів наявності щодо позивача обставин, які виключають виплату додаткової винагороди або унеможливлюють її виплату у збільшеному розмірі. Відповідач на такі обставини не посилався і доказів їх існування не надав.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позивач має право на нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою №168, у розмірі 100000 грн, за період з 07.07.2023 по 20.09.2023, з 14.10.2023 по 26.02.2024, з 27.04.2024 по 06.03.2025.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що у жовтні 2023 року, листопаді 2023 року, грудні 2023 року, січні 2024 року, у травні 2024 року, у червні 2024 року, у липні 2024 року, у вересні 2024 року, у січні 2025 року виплата спірної винагороди у розмірі 100000 грн здійснювалася позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому, матеріалами справи підтверджується часткова виплата спірної винагороди у розмірі до 100000 грн: у лютому 2024 року (за 20 днів), у жовтні 2024 року (за 27 днів), у грудні 2024 року (за 25 днів), із розрахунку 30000 грн спірна винагорода нарахована позивачеві за липень 2023 року (за 25 днів), за серпень 2023 року (за 31 день), за вересень 2023 року (за 30 днів), за лютий 2024 року (за 7 днів), за жовтень 2024 року (за 4 дні), за листопад 2024 року (за 30 днів), за грудень 2024 року (за 6 днів), за лютий 2025 року (за 30 днів), за березень 2025 року (за 6 днів) та за березень 2024 року виплата винагороди відсутня.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2023 року (за 25 днів), за серпень 2023 року (за 31 день), за вересень 2023 року (за 30 днів), за лютий 2024 року (за 7 днів), за жовтень 2024 року (за 4 дні), за листопад 2024 року (за 30 днів), за грудень 2024 року (за 6 днів), за лютий 2025 року (за 30 днів), за березень 2025 року (за 6 днів) та за березень 2024 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум.

Стосовно визначення відповідача, який повинен здійснити нарахування та виплату, суд зазначає, що відповідно до пункту 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту № 280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини – розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Відповідно до пункту 4.3 Правил грошове забезпечення, заробітна плата та інші виплати особовому складу виплачується за місцем штатної служби (перебування на фінансовому та інших видах забезпечення). Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність виплати грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань покладається на командира військової частини та начальника фінансового органу.

Отже, оскільки позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_2 (наразі Військова частина НОМЕР_1 ) саме на командира військової частини НОМЕР_1 та начальника фінансового органу військової частини покладено обов`язок нарахування та виплата грошового забезпечення (заробітної плати), проведення та перерахування за належністю в установлені терміни утримань і нарахувань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2023 року (за 25 днів), за серпень 2023 року (за 31 день), за вересень 2023 року (за 30 днів), за лютий 2024 року (за 7 днів), за жовтень 2024 року (за 4 дні), за листопад 2024 року (за 30 днів), за грудень 2024 року (за 6 днів), за лютий 2025 року (за 30 днів), за березень 2025 року (за 6 днів) та за березень 2024 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів за липень 2023 року (за 25 днів), за серпень 2023 року (за 31 день), за вересень 2023 року (за 30 днів), за лютий 2024 року (за 7 днів), за жовтень 2024 року (за 4 дні), за листопад 2024 року (за 30 днів), за грудень 2024 року (за 6 днів), за лютий 2025 року (за 30 днів), за березень 2025 року (за 6 днів) та за березень 2024 року, в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв