Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №682/677/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/677/26

Провадження № 2/682/775/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування даного позову вказує, що 16.04.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/2325/74/1701, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 50000 дол. США з процентною ставкою 13% річних строком погашення до 16.04.2018 року.

З метою забезпечення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, 14.10.2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №417 відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банокм відповідати по борговим зобов`язанням боржника.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, 14.10.2009 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області було ухвалено рішення №2-1121/2009, яким було задоволено позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом №014/2325/74/1701 від 16.04.2008 року в розмірі 426830,40 грн. та 1730 грн. судових витрат.

26.10.2009 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, було видано виконавчі листи №2-1121/2009 на примусове стягнення заборгованості, які станом на сьогодні боржником не виконано.

07.10.2019 року Славутським міськрайонний судом Хмельницької області було постановлено ухвалу №682/2927/2019, якою змінено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп»». Відповідно до протоколу №6 загальних зборів ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп»» від 03.09.2024 року було змінено найменування товариства на ТОВ «Укрфінанс Груп».

Станом на дату звернення до суду, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.10.2009 року у справі №2-1121/2009 відповідачами виконано не було, у зв`язку із чим ТОВ «Укрфінанс Груп» звернулось до суду та просили стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрфінанс Груп» заборгованість на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 106250,86 грн, з яких: 30761,02 грн. – три відсотки річних, 75489,84 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 26.03.2026 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду на 27.04.2026.

27.04.2026 ОСОБА_2 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неналежним повідомленням, необхідністю залучення представника та ознайомлення з матеріалами справи. Тому, розгляд справи було відкладено на 13.05.2026.

13.05.2026 учасники до суду не з`явились.

Представник позивача, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи у спосіб визначений законом повідомленою, на розгляд справи не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою, на розгляд справи не з`явилася. У поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/2325/74/1701, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 50000 дол. США з процентною ставкою 13% річних строком погашення до 16.04.2018 року. Цільове використання кредиту – купівля будинку в розмірі 50000 доларів США (а.с.7-11).

14.10.2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №417 відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по борговим зобов`язанням боржника (а.с. 12-13).

26.10.2009 Славутським міськрайонний судом Хмельницької області було видано виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредиту в сумі 426830 грн. 40 коп. та 1130 грн. судових витрат (а.с.20,21).

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 03.08.2011, стосовно боржника ОСОБА_2 , у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення. Виконавчий документ повернуто (а.с.19).

07.10.2019 Славутським міськрайонний судом Хмельницької області було постановлено ухвалу №682/2927/2019, якою змінено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп»». Відповідно до протоколу №6 загальних зборів ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп»» від 03.09.2024 року було змінено найменування товариства на ТОВ «Укрфінанс Груп» (а.с.10-11,12).

Розрахунок заборгованості наведений у позовній заяві, а саме у відповідності до ст.625 ЦК України, відповідачі зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних, що розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році] та становить:

період розрахунку:

з 07.10.2017 по 31.12.2017 – 3017,05 грн.;

з 01.01.2018 по 31.12.2018 – 12804,91 грн.;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 – 12804,91 грн.;

з 01.01.2020 по 01.03.2020 – 2134,15 грн.

Разом – 30761,02 грн.

У відповідності до ст.625 ЦК України, відповідачі зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції.

Місяці прострочення: жовтень 2017 – лютий 2020.

Індекси інфляції: жовтень 2017 – 01,20%; листопад 2017 – 100,90%; грудень 2017 - 101,00%; січень 2018 – 101,50%; лютий 2018 – 100,90%; березень 2018 – 101,10%; квітень 2018 – 100,80%; травень 2018 – 100,00%; червень 2018 – 100,00%; липень 2018 – 99,30%; червень 2018 – 100,00%; вересень 2018 – 101,90%; жовтень 2018 – 101,70%; листопад 2018 – 101,40%; грудень 2018 – 100,80%; січень 2019 – 101,00%; лютий 2019 – 100,50%; березень 2019 – 100,90%; квітень 2019 – 101,00%; травень 2019 – 100,70%; червень 2019 – 99,50%; липень 2019 – 99,40%; серпень 2019 – 99,70%; вересень 2019 – 100,70%; жовтень 2019 – 100,70%; листопад 2019 – 100,70%; грудень 2019 – 99,80%; січень 2020 – 100,20%; лютий 2020 – 99,70%.

Сукупний індекс інфляції за жовтень 2017 – лютий 2020 становить 117,686%, збитки від інфляції становлять 75489,84 грн. Сума боргу – 426830,40 грн. Сума боргу з урахуванням інфляції – 502320,24 грн. Збитки від інфляції – 75489,84 грн.

Таким чином, ТОВ «Укрфінанс Груп» вважає за необхідне стягнути з відповідачів заборгованість на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 106250,86 грн., що складається з трьох відсотків річних – 30761,02 грн., та інфляційних втрат – 75489,84 грн.

За змістом ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

У постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 року у справі № 758/1303/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Станом на дату звернення до суду, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.10.2009 року у справі №2-1121/2009 відповідачами виконано не було.

Якщо судове рішення про стягнення коштів, в тому числі судових витрат, фактично не виконано, стягувач вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задоволити та стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрфінанс Груп» заборгованість на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 106250,86 грн, з яких: 30761,02 грн. – три відсотки річних, 75489,84 грн. – інфляційні втрати.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, судом враховується наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19), витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати позивача на правничу допомогу складають 9500 грн. і підтверджуються наданими доказами: договором про надання професійної правничої допомоги від 27.07.2025 (а.с.24), додатком №7 до договору про надання професійної правничої допомоги №б/н від 27.07.2025 року (а.с.25), актом №1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 27.07.2025 року та додатку №7 до нього (а.с.26), ордером надання правничої допомоги ОСОБА_3 (а.с.27).

Відповідачі не заявили клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не довели необґрунтованість витрат на правову допомогу.

Тому, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 9500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що становить по 4750 грн. з кожного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3328 грн., що становить 1664 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 11, 256,264, 525,526, 612,625,1048,1049,1050 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» заборгованість на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 106250,86 грн, з яких: 30761,02 грн. – три відсотки річних, 75489,84 грн. – інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» 9500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що становить по 4750 грн. з кожного відповідача.

Стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» судовий збір в сумі 3328 грн., що становить 1664 грн. з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повна інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфінанс Груп» (юридична адреса: м.Київ, вул.Соловцова Миколи, буд.2, оф.38/2; адреса для листування: м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ: 40326297);

Представник позивача: Кеню Денис Васильович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Шевчук В. В.