Суд: Бережанський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №593/90/26
Суддя: Данилів О. М.
Справа № 593/90/26
Провадження № 2-о/593/20/2026
І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" травня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в
складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
присяжних Соколовської І.Я., Корбила Я.В.
при секретарі Ольшанській Н.Р.
за участі заявниці ОСОБА_1
представника заявниці адвоката Прийдуна В.М.
представника органу опіки та піклування Вітвіцької Т.І.
в режимі відеоконференції захисника особи, щодо якої розглядається справа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -
В С Т А Н О В И В :
19 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Бережанського районного суду Тернопільської області із заявою, у якій просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , недієздатним, встановити над ним опіку і призначити йому опікуна.
В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що ОСОБА_3 , який є її чоловіком, є інвалідом 2-ї групи та хворіє на розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (перенесеної клінічної смерті, постгіпоксичної енцелопатії) з вираженим зниженням когнітивних функцій та він у зв`язку із психічним захворюванням потребує стороннього догляду. А так як останній внаслідок психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому, посилаючись на наведене, просила визнати його недієздатним, встановити над ним опіку та призначити її його опікуном.
У судовому засіданні заявниця та її представник захисник Прийдун В.М. підтримали заявлені вимоги, зіславшись на доводи, викладені у заяві, просили їх задоволити.
Представник Бережанської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, як органу опіки та піклування, подане ними в порядку ст. 60 ЦК України подання підтримала, просила його задоволити.
Захисник інтересів особи щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною адвокат Мартищук Л.П., беручи участь в судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, проти задоволення поданої ОСОБА_1 заяви заперечень не має, вважає її підставною і такою, що подана саме в його інтересах.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатним є обґрунтованою та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Судом встановлено, що чоловік заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок психічного захворювання визнаний інвалідом 2-ї групи і йому встановлено діагноз: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (перенесеної клінічної смерті, постгіпоксичної енцелопатії) з вираженим зниженням когнітивних функцій (F-07/8) та він у зв`язку із психічним захворюванням потребує стороннього догляду, а тому заявниця ОСОБА_1 протягом вказаного часу фактично здійснює опіку над своїм чоловіком, із яким вона проживає.
Вищевказаний факт підтверджується поясненнями, даними у судовому засіданні заявницею та її представником адвокатом Прийдуном В.М., а також оглянутими в судовому засіданні документами, а саме:
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30 січня 2013 року відділом державної реєстрацї актів цивільного стану Бережанського районного управління юстиції Тернопільської області, видно, що заявниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 30 січня 2013 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 160/25/2/В, прийнятого 9 січня 2025 року, свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 2-ї групи і вказану інвалідність йому встановлено до 1 лютого 2027 року із встановленим до класифікатора хвороб діагнозом: інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травми та дисфункції головного мозку.
Із посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 16 липня 2025 року Пенсійним Фондом на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що він є пенсіонером по інвалідності загального захворювання 2-ї групи.
Оглянута в судовому засіданні виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 12047, заведена у Комунальному некомерційному підприємстві ''Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня'' Тернопільської обласної ради на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , свідчить про те, що він з 26 серпня 2025року по 9 вересня 2025року повторно поступив на стаціонар у 3-тє психіатричне відділення вищевказаної медичної установи і йому встановлено діагноз: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (перенесеної клінічної смерті, постгіпоксичної енцелопатії) з вираженим зниженням когнітивних функцій (F-07/8). У вказаному документі також зазначено, що ОСОБА_3 хворіє з 25 березня 2021 року, коли перебуваючи у Барселоні, переніс раптову клінічну смерть.
Із оглянутого у судовому засіданні паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 1 березня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та паспорта серії НОМЕР_4 , виданого 15 травня 1998 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видно, що заявниця разом із ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі та з часу реєстрації шлюбу проживають за однією адресою : АДРЕСА_1 .
Із висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю 1 чи 11 групи внаслідок психічного розладу № 602, виданого 18 грудня 2025 року КНП ''Бережанська центральна міська лікарня'', видно, що ОСОБА_3 , 1978 року народження, є інвалідом 2-ї групи внаслідок психічного розладу. ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_1 , яка здійснює за ним догляд, оскільки ОСОБА_3 за рівнем обмеження життєдіяльності обмежений до здатності спілкування та обмежений до здатності контролювати свою поведінку.
Згідно висновку судової-психіатричної експертизи № 216, яка була проведена 2 квітня 2026 року спеціалістами Тернопільської філії судових експертиз Державної установи ''Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я'' ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє хронічним стійким психічним розладом. У нього виявлено розлади особистості та поведінки дисфункцій головного мозку (перенесеної клінічної смерті, постгіпоксичної енцелопатії) з вираженим зниженням когнітивних функцій, вираженими емоційно-вольвими порушеннями, тому він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Таким чином, суд у відповідності до вимог ч. 1 ст. 39 ЦК України вважає необхідним ОСОБА_3 визнати недієздатним.
Вирішуючи питання призначення ОСОБА_3 опікуна суд дослідив ряд документів, що стосуються ОСОБА_1 , які були надіслані суду органом опіки та піклування, і прийшов до висновку, що подану заяву слід задоволити, виходячи із наступного.
Долучений до матеріалів справи висновок № 19 від 19 грудня 2025 року опікунської ради при виконавчому комітеті Бережанської міської ради свідчить про те, що опікунською радою було розглянуто заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , подану нею 2 грудня 2025 року та надано згоду на призначення її опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку визнання його судом недієздатним.
Рішенням № 1898 виконавчого комітету Бережанської міської ради від 22 грудня 2025 року розглянуто заяву ОСОБА_1 та затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення її опікуном над її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку визнання його судом недієздатним.
Відповідно до ч.1 ст.41, ст. 55 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Відповідно до ч.1 ст.60, ч.2, 3, 4 ст. 63 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування; опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов' язки опікуна чи піклувальника.
А так як обмежень, передбачених ст. 64 ЦК України, за яких ОСОБА_1 не може бути призначена опікуном недієздатного ОСОБА_3 не виявлено, і вона у відповідності до ч. 3 ст. 63 ЦК України виявила бажання бути опікуном недієздатної особи, що виразилося у власноручно поданій нею письмовій заяві та проведенні фактичного догляду за вказаною особою, тому суд вважає доцільним призначити її опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Що стосується витрат по справі то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 2 частини 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
У постанові від 14.12.2022 в цивільній справі № 637/909/21 Верховний Суд здійснив розширене тлумачення застосування частини 2 ст. 299 ЦПК України, дійшовши переконання, що на рахунок держави у справах окремого провадження про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться усі судові витрати, зокрема, витрати пов`язані на залучення експертів та проведення експертизи, що узгоджується з ч. 1 ст. 133 ЦПК України.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», підставою для компенсації судових витрат (крім судового збору) є судове рішення.
А так як по даній справі призначалась та проводилася судово-психіатрична експертиза, проведення якої доручено експертам Тернопільської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» та згідно представленої квитанції АТ «ПРИВАТБАНК» заявниця ОСОБА_1 2 квітня 2026 року понесла витрати, пов`язані із проведенням вказаної експертизи по справі у розмірі 8078 (вісім тисяч сімдесят вісім) грн., а тому вказані кошти слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 39 - 41, 55, 58, 60, 63 ЦК України, ст.ст. 19, 76-81, 89, 293, 299, 300, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , недієздатним та встановити над ним опіку терміном на 2 (два) роки.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Компенсувати ОСОБА_1 з державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме за проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначена ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2026 у справі № 593/90/26 у розмірі 8078 (вісім тисяч сімдесят вісім) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча:
Присяжні:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua