Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №758/455/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/455/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної нападом собак,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із позовною заявою про стягнення зі ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 11 000 грн та моральної шкоди у розмірі 30 000 грн, заподіяної нападом собак.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01.11.2025 року о 13 год. 30 хв., у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час прогулянки позивача із собакою породи німецький шпіц на неї напали дві собаки породи французький бульдог, які належать ОСОБА_2 . Напад стався внаслідок того, що остання допустила самостійний вигул собак без повідків і намордника, що призвело до небезпечної ситуації для оточуючих та заподіяння шкоди майну, а саме: завдання ушкоджень собаці, яка належить ОСОБА_1 . Тварина зазначала фізичного болю, потребувала тривалого лікування та реабілітації. Після події відповідач підтвердила факт самовигулу своїх собак, проте виявила байдужість до ситуації та запропонували компенсувати лише витрати на лікування, не усвідомивши серйозність події. Позивачу достеменно відомо, що саме ці собаки неодноразово вигулюються без належних засобів контролю (відсутність повідків, намордників, господаря поруч) та раніше вже нападали на інших собак у цьому ж районі. Позивач вважає, що відповідач, яка професійно займається розведенням та продажем собак, абсолютно нехтує обов`язком щодо забезпечення належного нагляду за своїми тваринами та дотриманням безпеки оточуюючих.

Загальна сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок нападу собак становить 11 000 грн та включає вартість лікування собаки у розмірі 9 080 грн, витрати на пелюшки для собаки у розмірі 649 грн та витрати на таксі у розмірі 1 271 грн. Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює в сумі 30 000 грн, яку просить стягнути з відповідача. Просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою судді від 26.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, будучи повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву до суду не подавала.

Заслухавши позивача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з частиною першою статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженнями, які отримані при укусах собак, що належать відповідачу.

Судом встановлено, що 01.11.2025 року о 13 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 допустила самостійний вигул собак без повідків і намордника, що призвело до небезпечної ситуації для оточуючих та заподіяння шкоди майну, а саме: завдання ушкоджень собаці, яка належить ОСОБА_1

01.11.2025 року позивач звернулась із заявою до Подільського УП ГУ НП у м. Києві про вчинене правопорушення.

Листом за № 454627-2025 від 27.11.2025 (1709030) Подільське УП ГУ НП у м. Києві повідомило ОСОБА_1 про те, що її звернення зареєстровано до Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» (Єдиний облік) 01.11.2025 за № 52462 та розглянуто. Підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України не виявлено, ознаки кримінального правопорушення відсутні. При цьому, під час перевірки, за неналежне утримання собак відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП та направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 14.01.2026 року по справі № 758/19534/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1 700 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги визначені постановою Подільського районного суду міста Києва від 14.01.2026 року по справі № 758/19534/25 обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, та встановлення вини ОСОБА_2 як власника собак у вчиненні такого правопорушення.

З фото, долучених до матеріалів справи, вбачається наявність ушкоджень, заподіяних собаці позивача.

Відповідно до журналу реєстрації хворих тварин Ветеринарного сервісу «Біле Ікло» за № 108 від 01.11.2025 року вбачається звернення ОСОБА_1 до ветеринарної клініки за лікуванням, діагноз - кусана рана.

Внаслідок завдання ушкоджень собаці, яка належить ОСОБА_1 , остання понесла витрати на лікування собаки, що підтверджує призначенням № 9987 від 01.11.2025, товарним чеком № 9987 від 01.11.2025, рецептом від 01.11.2025 та квитанцією від 01.11.2025 на суму 3 785 грн; призначенням № 10001 від 02.11.2025, товарним чеком № 10001 від 02.11.2025, рецептом від 02.11.2025 та квитанцією від 02.11.2025 на суму 1 080 грн; призначенням № 10010 від 03.11.2025, товарним чеком № 10010 від 03.11.2025 та квитанцією від 03.11.2025 на суму 820 грн; призначенням № 10030 від 04.11.2025, товарним чеком № 10030 від 04.11.2025 та квитанцією від 04.11.2025 на суму 1 195 грн; призначенням № 10044 від 05.11.2025, товарним чеком № 10044 від 05.11.2025 та квитанцією від 05.11.2025 на суму 515 грн; призначенням № 10051 від 06.11.2025, товарним чеком № 10051 від 06.11.2025 та квитанцією від 06.11.2025 на суму 515 грн; призначенням № 10077 від 07.11.2025, товарним чеком № 10077 від 07.11.2025 та квитанцією від 07.11.2025 на суму 1 170 грн; квитанцією про оплату пелюшок для собак на суму 649 грн.

Разом з тим, позивачем не представлено доказів понесення витрат на транспортування собаки від дому до ветеринарної клініки (витрати на таксі) у розмірі 1 271 грн.

Відповідно до ч. 1ст.1 166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 554/858/19, провадження № 61-6775 св 20) від 01 липня 2020 Верховний Суд зазначив, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Отже, матеріальна та моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини володільця джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Враховуючи, що постановою у справі про адміністративне правопорушення відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду завдану її майну.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд бере до уваги те, що позивачем не представлено доказів понесення витрат на транспортування собаки від дому до ветеринарної клініки (витрати на таксі) у розмірі 1 271 грн. Відтак, позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої нападом собак, підлягають задоволенню частково у розмірі 9 729 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач оцінює загальну суму, завданої моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн. В обґрунтування моральної шкоди зазначає, що у зв`язку з протиправними діями відповідача вона зазнала моральних страждань, які проявились у сильному емоційному потрясінні, відчутті безпорадності під час нападу та страху за життя та здоров`я її улюбленця, якого вона сприймає як члена сім`ї, тривалому занепокоєнні щодо стану здоров`я та подальшої реабілітації собаки, відчуття небезпеки та тривоги під час прогулянок, втраті нормального життєвого ритму на період лікування собаки.

Також, суд враховує поведінку самого відповідача, яка не висловлювала ані вибачень, ані співчуття позивачу через ушкодження її собаки, жодної допомоги не надала.

Суд, враховуючи безумовне заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок нападу собак, власником яких є відповідач, та виходячи з норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди для стягнення з відповідача з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 20 000,00 грн.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.12.2025.

Із урахуванням часткового задоволення позовних вимог (72,5%), з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 878,12 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної нападом собак - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 9 729 (дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн та моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн, заподіяну внаслідок нападу собак.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн 12 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Я.К. Левицька