Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №754/8243/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил адміністративного нагляду

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №754/8243/26

Суддя: Тарасенко Н. В.

Номер провадження 3/754/1752/26

Справа №754/8243/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Деснянського УП ГУНП у м.Києвіпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №884037 від 30 квітня 2026 року, ОСОБА_1 07 квітня 2026 року о 05 год. 45 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , порушив правила адміністративного нагляду, а саме був відсутній за місцем мешкання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Судом здійснювались всі можливі заходи для забезпечення явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання по розгляду відносно нього справи.

Враховуючи викладене, судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 187 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд:

1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);

5) нереєстрація в органі Національної поліції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні данні, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В обґрунтування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу уповноваженою особою долучено:

рапорт Ст. ДОП Деснянського УП ГУНП у м.Києві Шильнікова Є. від 07 квітня 2026 року;

письмові пояснення ОСОБА_1 від 30 квітня 2026 року;

копію довідки про звільнення ОСОБА_1 з місць позбавлення волі від 27 січня 2026 року;

копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 грудня 2025 року про встановлення ОСОБА_1 адміністративного нагляду тривалістю 1 (один) рік;

листок ознайомлення з обмеженнями встановленими стосовно ОСОБА_1 від 26 лютого 2026 року.

В матеріалах справи відсутні підтвердження відсутності ОСОБА_1 у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, відсутні пояснення свідків, сусідів будинку, в якому проживає ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 в яких останній пояснює причину, чому не відчинив двері своєї квартири, коли працівники поліції прийшли перевіряти його присутність вдома. Пояснення ОСОБА_1 є послідовними та логічними, з огляду й на те, що події зазначені у протоколі, мали місце о 05 год. 45 хв. ранку.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 порушив заборону виходу з квартири у визначений ухвалою час, у зазначений в протоколі час та дату, матеріали справи не містять.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато,а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КУпАП щодо ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Деснянський районний суд м.Києва.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua