Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №487/1799/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1799/26

Провадження № 2/487/1875/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючої судді Скоринчук К.М., за участю секретаря судових засідань Карбівничої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вимоги мотивовано тим, що 28 березня 1987 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації шлюбів Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 380. Після державної реєстрації шлюбу сторони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували обов`язки подружжя щодо один одного. З перших років подружнього життя між сторонами існували сімейні відносини, засновані на взаємній повазі та підтримці, однак з часом взаєморозуміння було втрачено, що призвело до поступового погіршення відносин. Незважаючи на неодноразові спроби зберегти сім`ю, примирення між сторонами не відбулося. На даний час сторони фактично припинили шлюбні відносини, разом не проживають на протязі останніх 15 років, спільного господарства не ведуть та сімейних відносин як подружжя не підтримують. Таким чином подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них. Від даного шлюбу сторони не мають неповнолітніх або малолітніх дітей. Між сторонами відсутні спори щодо поділу спільного майна подружжя. У добровільному порядку через орган державної реєстрації актів цивільного стану розірвати шлюб не представилось можливим. А тому позивач звернувся до суд з даним позовом, який просить задовольнити, залишивши судові витрати за ним.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача – адвокат Притикін І.І., який діє на підставі ордера серія ВЕ №1187552 від 09.03.2026, подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, підтримуючи заявлені вимоги та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з`явився повторно. Рекомендовані поштові повідомлення, надіслані судом на адресу фактичного місця проживання відповідача, повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280, ст. 281 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Судом установлено, що 28 березня 1987 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації шлюбів Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 380. Прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінено на « ОСОБА_5 ». Між сторонами існували сімейні відносини, однак з часом взаєморозуміння було втрачено, що призвело до фактичного припинили шлюбних відносин. Подружжя спільно не проживає протягом останніх 15 років. Спільне господарство не ведеться, сімейні відносини не підтримуються, заходи щодо примирення очікуваних результатів не дали. Неповнолітніх дітей подружжя не має. Спір щодо поділу спільного майна подружжя відсутній.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

У частині першій статті 55 СК України встановлено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

У частинах 3 та 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на встановлені фактичні обставини, які полягають у відсутності бажання подружжя підтримувати сімейні стосунки, що призвело до формального існування шлюб, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам, зокрема позивача, що має істотне значення для справи. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач заперечень не подала, тому суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати позивач просив залишити за ним.

Керуючись статтями 104, 105, 112 СК України, статтями 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву.

Розірвати шлюб, який уклали 28 березня 1987 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №380.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду в порядку ч. 6 ст. 272 ЦПК України.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачеві, який не з`явився в судове засідання, направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: К.М. Скоринчук