Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №477/2926/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2926/25

Провадження №2/477/140/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Універсальна Товарна Біржа «Віконт-Т»,

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №1554 від 15 лютого 1999 року, зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т», укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , предметом якого є цілий житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкове майно належало бабусі позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої спадщину прийняв, але не оформив батько позивача ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №1554, укладеного 15 лютого 1999 року на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 04 березня 1999 року за №405.

Договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був повністю виконаний відповідно до умов договору.

Нотаріально договір не посвідчувався.

Звернувшись до приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Краснової С.М. за оформленням своїх спадкових прав, він отримав відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у зв`язку з тим, що не надав документ, який би підтвердив дійсність біржового договору купівлі-продажу від 15 лютого 1999 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що змусило позивача звернутися за захистом свого права до суду.

Ухвалою від 26 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 02 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

12 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою, відповідно до якої просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала.

Третя особа Універсальна Товарна Біржа «Віконт-Т» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, у зв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від неї заяви про відкладення судового засідання, таке проведено за відсутності відповідача та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Вітовський район Миколаївської області та утворено Миколаївський район Миколаївській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07 вересня 2024 року, виданого Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №843.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 вересня 2024 року, виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №666.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлим спадкодавцем ОСОБА_4 як між сином та батьком підтверджуються повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 10 травня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу нерухомого майна №1554, укладеного 15 лютого 1999 року на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є нотаріально посвідченим.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна №1554, укладеного 15 лютого 1999 року на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т» ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила цілий житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору, вказане домоволодіння належить продавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Жовтневої районної ради №46 від 16 лютого 1988 року, зареєстрованого у Миколаївському бюро технічної інвентаризації 20 лютого 1988 року під реєстровим №405.

Згідно з п.3 зазначеного договору домоволодіння продане за 4000,00 грн., що отримані продавцем до підписання договору.

Відповідно до п.5 договору продавець засвідчила, що вона зобов`язується у термін не пізніше 16 лютого 1999 року виселитися з відчужуваного домоволодіння та звільнити його від належного їй майна.

Вказаний договір укладено на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т», зареєстровано у журналі реєстрації біржових угод за №1554 від 15 лютого 1999 року та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 18 лютого 2025 року №2-627 договір купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 04 березня 1999 року за №405, власником майна зазначено ОСОБА_3 .

В той же час, позивач як спадкоємець за законом померлого ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак не оформив її, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку з огляду на положення ст.227 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннями ст. 42 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогами ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правил ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України в редакції 1963 року суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

З матеріалів справи слідує, що покупець ОСОБА_3 повністю виконала умови договору купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , договір відповідно до вимог ч.2 ст.227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалась недійсною (протилежного судом не встановлено).

В зв`язку з зазначеним, суд вважає, що за життя покупець ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 128 , 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність» набула право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та правомірно ним володіла.

Враховуючи, що біржова угода не була посвідчена нотаріально та на сьогодні вирішити вказане питання іншим шляхом неможливо, внаслідок чого позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спірне домоволодіння, суд вважає, що є підстави для визнання вказаного договору дійсним.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №1554 нерухомого майна - домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , укладений 15 лютого 1999 року на Універсальній товарній біржі «Віконт-Т» між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 04 березня 1999 року за №405.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП відомості відсутні.

Суддя Л.М.Семенова