Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №698/174/26 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/174/26

Провадження № 2/698/259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 травня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Лазаренка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Триліс Я.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3396619 від 25.12.2020 року у розмірі 49200,00 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 3396619, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день.

26.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26082021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату ТОВ «ЄАПБ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року, що уклали ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1

23.05.2024 року між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого ТОВ «ЄАПБ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Факторинг Партнерс», в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року, що уклали ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..

Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 49200,00 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 15000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 34200,00 грн..

Ухвалою суду від 03.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином. Відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 25.12.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір № 3396619 про надання споживчого кредиту, який підписано ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора А751878.

У пунктах 1.3. 1.5.2. договору сторони погодили, що сума кредиту 15000,00 грн., строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту.

Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року є Графік платежів, відповідно до якого дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 24.01.2021 року, сума кредиту 15000,00 грн., сума нарахованих процентів 6412,50 грн., разом до сплати 21412,50 грн..

У паспорті споживчого кредиту, підписаному 25.12.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , зокрема, зазначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту кредит, сума/ліміт кредиту 15000,00 грн., строк кредитування 30 днів, мета отримання кредиту споживчі (особисті) потреби, спосіб надання кредиту шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної позивачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору.

Відповідно до наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» довідки від 06.02.2026 року № 20142, 25.12.2020 року о 09:46 була проведена успішно операція по прийняттю коштів від ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 15000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , № транзакції 894410919.

26.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 26082021, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату ТОВ «ЄАПБ» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року, що уклали ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3396619 від 25.12.2020 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 25.08.2021 року в сумі 49200,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 34200,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

23.05.2024 року між ТОВ «ЄАПБ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого ТОВ «ЄАПБ» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Факторинг Партнерс», в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року, що уклали ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ..

Відповідно до платіжного доручення від 30.12.2021 року № 317260002ТОВ «Вердикт Капітал`заплатило ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти у сумі 534648,91 грн., призначення платежу: оплата лоту згідно договору факторингу № 30-12/2021-21 від 30.12.2021 року без ПДВ.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3396619 від 25.12.2020 року, ОСОБА_1 має заборгованість станом на 13.02.2026 року в сумі 49200,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 34200,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 15000,00 грн. строком на 30 календарних днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджений належним та допустимим доказом, а саме довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 06.02.2026 року № 20142.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 15000,00 грн., які в добровільному порядку не повернуті, а тому грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке набуло права вимоги.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 34200,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту становить 15000,00 грн., строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту 24.01.2021 року, що зазначається у графіку платежів.

Сторони погодили фіксовану стандартну процентну ставку 1,90% в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Згідно з Додатком № 1 до кредитного договору, сума процентів за 30 днів кредитування склала 6412,50 грн..

Доказів того, що після 24.01.2021 року кредитний договір було продовжено матеріали справи не містять, також не містять нового графіку платежів.

Отже, після закінчення 24.01.2021 року строку дії кредитного договору у позикодавця були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

З огляду на викладене, нарахування позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року після 24.01.2021 року процентів в розмірі 27787,50 грн. є незаконним, а заявлена ТОВ «Факторинг Партнерс» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 34200,00 грн. є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитними коштами за період з 25.12.2020 року по 24.01.2021 року, як передбачено умовами укладеного Договору та графіком платежів, що становить 6412,50 грн..

За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за кредитним договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитним договором № 3396619 від 25.12.2020 року у розмірі 21412,50 грн., з яких: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6412,50 грн. заборгованість за відсотками, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню частково, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1158,14 грн. (розмір заявлених вимог 49200,00 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню 21412,50 грн. (43.5%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 2662,40 грн. (2662,40 х 43,5% : 100 % = 1158,14).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлено 16000,00 грн. за понесені витрати на правову допомогу та надано до суду договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, з якого вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» уклало з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» договір про надання правової допомоги.

Разом з тим, надані до суду заявка на надання юридичної допомоги № «m» та Акт про надання юридичної допомоги, які є додатками до договору відомостей щодо послуг які надавалися по сраві, що розглядається судом не містять.

З огляду на наведене, беручи до уваги те, що позивачем не надано суду доказів понесених витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, суд доходить висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні відшкодування судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 610, 611, 615, 629, 634, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-82, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3396619 від 25.12.2020 року у розмірі 21412 (двадцять одна тисяча чотириста дванадцять) грн. 50 (п`ятдесят) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1158 (одна тисяча сто пятдесят вісім) грн. 14 (чотирнадцять) коп..

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко