Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №466/4059/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №466/4059/26

Суддя: Федорів О. П.

Справа №466/4059/26

Провадження №3/466/1542/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Львова Федорів О.П., дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працює художником у ПП «Гігера», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а :

у період з 01 січня 2026 року з 09:00 год. до 05 травня 2026 року, за адресою: АДРЕСА_2 , мати ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання та навчання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого син, будучи учнем 9-а класу Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №43, протягом 43 днів за цей період, без поважних причин, не відвідував вказаний навчальний заклад освіти. Цим ОСОБА_1 порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнала, просила суворо не карати. Пояснила, що дійсно син часто не відвідував шкоду у цей період, пояснював це небажанням, а вона не могла вплинути на його поведінку. Ствердила, що жодних ознак булінгу щодо нього не помітила, підтримує зв`язок з класною керівничкою та друзями і однокласниками сина. Зараз син відвідує школу, виховні заходи на нього вплинули позитивно.

Згідно з вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки вона, як мати, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання та навчання свого неповнолітнього сина.

Вказане доводиться наступними належними, достатніми та достовірними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №214767 від 05 травня 2026 року, усними та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , листом директора Львівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №43 від 30 квітня 2026 року, витягом із журналу обліку відвідувань.

При призначенні адміністративного стягнення,враховую відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та висновую, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати щодо неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.П. Федорів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua