Рішення від 12 квітня 2026 р. у справі №454/432/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/432/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся в суд з позовом та просить розірвати шлюб між сторонами який був укладений 07.08.1999 року.

Свої вимоги мотивує тим, що подружнє життя не склалося через постійні непорозуміння та різні погляди на життя. Відповідач вчиняє домашнє насильство, за що виносились термінові заборонні приписи та зареєстрована заява про кримінальне правопорушення. Все це призвело до втрати взаємних почуттів любові та поваги, за таких обставин позивач не бажає зберігати шлюб. Вказує, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, просить шлюб між ними розірвати.

Відповідач надав заяву про зупинення провадження та надання терміну на примирення до серпня місяця оскільки тоді закінчується дія обмежувального припису.

Представник позивача надав заперечення щодо зупинення провадження, мотивуючи тим, що з червня 2025 року сторони фактично припинили сімейні відносини оскільки відповідач постійно вчиняє сварки та конфлікти, створює нестерпні умови проживання, вчиняє домашнє насильство за що було винесено обмежувальні приписи та підданий адміністративній відповідальності.

Позивач в судове засідання не прибула, її представник адвокат Брух А.О. подав до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують, просить їх задовольнити.

Відповідач неодноразово з`являвся до суду, просив відкласти розгляд справи, повідомив що спілкується телефоном зі сином однак мати настроює його проти нього.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про шлюб встановлено, що 07.08.1999 року у Сілецькій сільській раді Сокальського району Львівської області зареєстровали свій шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після чого прізвище дружини « ОСОБА_4 » про що зроблено відповідний актовий запис №07.

За час спільного проживання у сторін народилися сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.

Верховний Суд у Постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 456/848/16-ц вказав на те, що за змістом указаної норми (ст.11 СК України) заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя і як вже вказано вище надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком. А тому суд не вбачає у цьому порушення прав відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття.

Тривалий час сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства.

Між сторонами втрачено любов та взаємоповагу.

Також матеріалами справи підтверджено вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно своєї дружини за що було винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника, останнього неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності та внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.125 КК України.

Щодо надання сторонам строку на примирення суд вважає що таке клопотання відповідачем належно не обґрунтовано, примирення не відповідає меті збереження подружніх стосунків а в даній ситуації надає одній зі сторін можливості зловживати процесуальними правами. Суд оцінює наскільки реальною є можливість примирення сторін, та з урахуванням заперечень сторони позивача, які висловили свою категоричну позицію щодо наявності підстав для розірвання шлюбу та неможливість збереження сім`ї.

Враховуючи, що конфлікти між подружжям почалися ще 2025 році а з позовом про розірвання шлюбу позивач звернулася в лютому 2026 року що свідчить про те, що сторони мали достатньо часу щоб налагодити сімейні стосунки після конфліктів.

Сім`я розпалася остаточно, зберегти її - неможливо. З наведених підстав у суду не виникає сумніву, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому шлюб слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 07.08.1999 року у Сілецькій сільській раді Сокальського району Львівської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №07.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 .

Головуючий: Л. Ю. Фарина