Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №452/1052/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1052/26

Провадження № 1-кп/452/297/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142290000058 від 20 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Чуква Самбірського району Львівської області, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) при наступних обставинах.

19 березня 2026 року, близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання колишньої дружини ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклого конфлікту, застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер та значення своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, підійшов до потерпілої, вирвав в неї з рук швабру та умисно наніс нею один удар в область носа та один удар по лівій руці, чим спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді садна на спинці носа справа, синця на тильній поверхні лівої кисті в ділянці основи 3-го пальця, які згідно висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке викладене у обвинувальному акті, вказавши, що вони були встановлені правильно і всі ці обставини він визнає повністю. При цьому показав, що дійсно, 19 березня 2026 року, близько 19 години 00 хвилин, прийшов до місця проживання колишньої дружини ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де на грунті раптово виниклого конфлікту, вирвав в неї з рук швабру та наніс їй один удар в область носа та один удар по лівій руці. У вчиненому щиро кається, та жалкує з приводу вчиненого, просив вибачення у потерпілої. Просить суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що з обвинуваченим шлюб розірваний в 1997 році, від шлюбу мають двох повнолітніх дітей. ОСОБА_5 19 березня 2026 року, близько 19 години 00 хвилин, прийшов за місцем її проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , почав стукати у двері, а коли вона відчинила, зайшов у квартиру. Застосувавши до неї фізичне насильство, вирвав в неї з рук швабру та умисно наніс їй один удар в область носа та один удар по лівій руці. Покарання для обвинуваченого просила призначити на розсуд суду.

Показання потерпілої є послідовними, логічними, узгоджуються з показанями обвинуваченого та встановленими судом обставинами кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (кримінальному проступку), при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що потерпіла та прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши обвинуваченому та потерпілій про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та потерпілу прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (кримінальному проступку) при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд, враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься, відповідно до вимог ст. 12 КК України, до кримінального проступку; обставини вчинення кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, який психічно і фізично здоровий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, раніше не судимий.

У відповідності зі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд вважає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжуєь покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, обрати йому покарання, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином: DVD-R диск із відео матеріалом Video 2026-03-20 at 13.08.29 – зберігати в матеріалах кримінального провадження за № 12026142290000058 від 20 березня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п`ятсот десять гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Судові витрати по справі відсутні.

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме DVD-R диск із відео матеріалом Video 2026-03-20 at 13.08.29 – зберігати в матеріалах кримінального провадження за № 12026142290000058 від 20 березня 2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуюча суддя