Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №451/55/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Суд: Радехівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №451/55/26

Суддя: Магонь О. З.

ПОСТАНОВА

іменем України

13 травня 2026 рокуСправа №451/55/26

Провадження № 3/451/178/26

Суддя Радехівського районного суду Львівської області Магонь О. З., розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої на АДРЕСА_1 , не є особою з інвалідністю, раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а :

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

Із Протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №552651 від 28.12.2025, видно, що ОСОБА_1 , 27.12.2025 о 23 год 50 хв по вулиці Львівській у місті Радехів Шептицького району Львівської областікерувала транспортним засобом марки «Nissan Juke», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера «Алкофор 507», результат огляду – проба позитивна, 0,26 проміле алкоголю, що підтверджується тестом №00025 від 28.12.2025, водія автомобіля було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом на нагрудну бодікамеру, чим порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі

14.01.2026 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Магонь О. З. передані згадані вище матеріали справи №451/55/26 для розгляду (а.с.9).

Постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 10.02.2026 матеріали справи повернуто для належного оформлення до ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (а.с.16-18) та 10.03.2026 матеріали справи повернуто після доопрацювання (а.с.23).

10.03.2026 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 передано судову справу раніше визначеному складу суду - судді Магонь О. З. для розгляду (а.с.25).

Постановою судді Радехівського районного суду Львівської області від 23.03.2026 задоволено клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Мулявки О. В. про витребування доказів та витребувано їх з ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області(а.с.30-32).

На день розгляду цієї справи 13.05.2026 поступили витребувані докази з ВП №1 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області суду ( а.с. 38-54).

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

13.05.2025 захисник ОСОБА_1 – адвокат Мулявка О. В. подав письмові заперечення на протокол, які підтримав у судовому засіданні ( а.с.56-61). Звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 зі зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення не згідна, оскільки не керувала автомобілем, тому у неї не було підстав для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а пройшла огляд на вимогу працівника поліції як законнослухняний громадянин. Просив врахувати, що складений протокол є не законним, містить відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи, а долучені до протоколу матеріали не можуть бути належними та допустимими доказами. Вважає, що цей протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування нею автомобілем, а усі інші документи, які перебувають у матеріалах справи не мають жодного значення.. Просить закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Докази, подані особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення

На підтвердження винності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду подано: Протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №552651 від 28.12.2025 (а.с.1); результат тесту приладу «Алкофор 507» від 28.12.2025, який значиться за номером 00025, хоч у протоколі такий зазначений за іншим номером № НОМЕР_2 (а.с.2); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ( у якому відсутній підпис ОСОБА_1 ( чи відмітка про відмову від підпису) (а.с.3); копія посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.5); диск з відеозаписом (а.с.7); довідки інспектора САП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській областівід 25.02.2026 (а.с.21,22).

У матеріалах справи взагалі відсутнє направлення особи на огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Правова кваліфікація статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Оцінка суду доказів та норми права, які суд застосував

Суддя, оцінивши заперечення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до п. 2-4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3, 4 розділу І вищезазначеної Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння.

Статтею 266 КУпАП зазначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.

Суддя установила, що з оглянутого диску з відеофіксацією події не видно, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Nissan Juke», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 . На відеозаписі не зафіксовано рух, зворушення з місця автомобіля марки «Nissan Juke», тимчасовий номерний знак НОМЕР_1 , та відповідно його належне зупинення працівниками поліції (а.с.7).

Посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.

Суд зазначає, що Протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №552651 від 28.12.2025, стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, сам по собі, не є достатнім доказом вини останнього у вчиненні цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з ним, суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 9 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання потрібно вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Висновки суду

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить до висновку, що в ході розгляду справи не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддею не встановлено доказів, і такі відсутні в матеріалах справи, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції, коли вона керувала транспортним засобом, а усі інші матеріали, які долучені до матеріалів справи не мають жодного значення, так як відповідальність за диспозицією ст. 130 КУпАП наступає якщо особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна би було встановити наявність у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому цей протокол, у сукупності з іншими матеріалами, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, тому суд вважає, що в її діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

СуддяМагонь О. З.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua