Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №314/1064/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1064/26

Провадження № 3/314/743/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.04.2026 року м. Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 16.09.2000 року Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області, НОМЕР_2 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП,

встановив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 681171 від 16.02.2026, гр. ОСОБА_1 , 16.02.2026 о 10:00 гр. перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала обов`язки батьків відносно до неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийшла до магазину «Аврора» за адресою: м. Вільнянськ, пр. Торгівельну, 17 А, та вчинила крадіжку майна в магазині «Аврора».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, просила суворо не карати та звільнити від адміністративної відповідальності, так як з донькою провела виховну бесіду, зобов`язався у майбутньому не допускати подібних порушень.

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, яке виразилось у вчиненні неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу

Винність ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 681171 від 16.02.2026;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується;

- пояснення ОСОБА_3 ;

- пояснення ОСОБА_2 ;

- пояснення ОСОБА_1 ;

- попередній перелік товарів;

- фото копією документів;

З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 винна у скоєному правопорушенні.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, оцінка доказів по адміністративній справі ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваження.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя вважає, що у даному випадку до ОСОБА_1 можливо не застосовувати будь-яке адміністративне стягнення. Факт оцінки особою своїх дій, який вину у скоєному правопорушенні визнала в повному обсязі та щиро розкаялася, з урахуванням фактичних обставин правопорушення, які не мають тяжких наслідків, дані про особу правопорушника, відсутність заподіяної матеріальної шкоди, надають право судді на звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженнями.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 22, 23, 33, 34, 35, ч. 2 ст. 184, 284 КУпАП,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю правопорушення звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя В.О.Кіяшко

30.04.2026