Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №297/1329/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 травня 2026 р.

Справа: №297/1329/26

Суддя: ГЕЦКО Ю. Ю.

Справа № 297/1329/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гецко Ю. Ю., особи яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянин України, зі слів не працюючий, раніше не судимий

за ст.. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

01 травня 2026 року, близько 02:00 годину ОСОБА_1 в м. Берегове по вул. Мужайській керуючи автомобілем марки «Шкода», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » не обрав безпечної швидкості руху, безпечного інтервалу та дистанції, не слідкував за дорожньою обстановкою та допустив наїзд на транспортний засіб Ауді реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок чого обидва транспортні засобі отримали механічні пошкодження. Цими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3б ПДР, за що передбачені відповідальність за ст.. 124 КУпАП.

Крім цього 01.05.2026 року близько 05:45 год. В приміщенні Берегівської ЦРЛ імені Бертолона Лінера під час оформлення матеріалів ДТП було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Цими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а за що передбачені відповідальність за ст.. 130 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 скористашись правом на участь у судовому засіданні вказав, що вину у вчиненні ДТП повністю визнає та просить не карати його занадто суворо. Щодо звинувачень у керуванні в стані алкогольного сп`яніння вину не визнає вказав, що поліцейським було порушено процедуру проведення огляду, оскільки його повели на освідчення майже через чотири години після того як він прийняв заспокійливі пігулки.

Наголосив, що приймав ліки з дозволу поліцейкого, що має бути зафіксовано на бодікамеру.

На підставі наведеного, просив закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.. 130 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Для правильного вирішення справи необхідно, щоб були дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 256 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підпису. Власноручно викладені цією особою пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дати пояснення і підписати протокол у ньому робиться запис про це. При складанні протоколу порушникові роз`яснюються його права і обв`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Згідно ч. 2 та 3 ст.266КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130КУпАП передбачені Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 НАКАЗ № 1452/735 в якій вказанао, що «Огляд у закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав».

Аналогічна норма міститься в Порядку направлення водіїв... для проведення огляду (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103), пункт 8: «Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».

У частині 4 статті 266 КУпАП прямо вказано наслідки порушення цього строку: «Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння... проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 категорично заперечує факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, він дійсно не проходив огляд для встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, натомість був направлений поліцейським для проведення огляду до закладу охорони здоров`я майже через 4 години.

З доданого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений до закладу охорони здоров`я, о 05 годині 40 хвилин.

Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року затверджена інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно вимог п. 5,6 розділу II, п. 3,9 розділу VIII наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року передбачено безперервний відеозапис під час виконання службових обов`язків та передача не коригованих відомостей до матеріалів.

В порушення вимог зазначеного наказу вказані вимоги дотримані не були. Повні версії записів відеореєстраторів, які використовувались працівниками поліції з часу вчинення порушення ПДР з боку ОСОБА_1 , і до закінчення процедури оформлення адміністративних матеріалів відносно нього надані не були, а лише кориговані частки.

Відповідно до ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Встановлені у суді обставини не підтверджують правильність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення та дотримання інспектором встановленого порядку складання протоколу та правил і порядку огляду водія на стан сп`яніння.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ч. 4 та ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що здійснюється в закладах охорони здоров`я, проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналізуючи дотримання встановленої процедури, суд зазначає, що положення Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 , та Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 , встановлюють чіткий та безальтернативний часовий регламент: огляд у закладі охорони здоров`я має бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У даній справі інспектором поліції було грубо ігноровано вказані приписи, оскільки особу було доставлено до Берегівської ЦРЛ лише о 05:40 , тобто з перевищенням встановленого строку майже на три години. Таке зволікання не є формальним недоліком, а є суттєвим процесуальним порушенням, яке згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП тягне за собою безумовне визнання результатів огляду недійсними. Дії інспектора, що полягали у безпідставному затягуванні процедури та ігноруванні імперативних вимог спеціальних нормативних актів, призвели до формування недопустимого доказу, який не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи.

Судом в судовому засіданні достеменно встановлено, що у даній справі поліцейськими було порушено зазначений преклюзивний строк, а саме: огляд у медичному закладі відбувся з перевищенням встановленого ліміту часу майже на три години. Оскільки дотримання часових рамок є імперативною вимогою закону, що гарантує об`єктивність та достовірність результатів дослідження, отриманий висновок є недійсним у розумінні ст. 266 КУпАП.

Враховуючи, що недійсність результатів огляду позбавляє їх статусу допустимого доказу, а інших належних підтверджень перебування особи у стані сп`яніння матеріали справи не містять, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини передбачені ст. ст. 34, 35 КУпАП, а саме визнання своєї вини та щире каяття, яке ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні, вважаю, що міра відповідальності, яка буде необхідною і достатньою для виховання порушника є адміністративне стягнення у вигляді штрафу передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім цього, на підставі п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір.

Керуючись ч. 2 ст. 36, ст. 124, ч.1 ст.130, ст. 283, п. 2 ст. 284 КУпАП,

постановив:

Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під номерами проваджень 297/1329/26 (3/297/634/26) та 297/1330/26 (3/297/635/26) об`єднати в єдине провадження та присвоїти номер провадження 297/1329/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Юрій ГЕЦКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua