Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №552/1510/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1510/26

Провадження № 3/552/308/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 суддя Київського районного суду м. Полтави Калько О.С. розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Кукобівка, Полтавської області, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою АДРЕСА_2 ,

за ст. 173-4 ч.3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 122221 від 23.02.2026, складеного інспектором відділу «Служба освітньої безпеки» УПП в Полтавській області Іващенко А.П., ОСОБА_1 будучи матір`ю свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила ним вчинення систематичного булінгу фізичного та психологічного характеру. Останній будучи учасником освітнього процесу, а саме учнем 1-А класу ПЗШ №11 ПМР, яка знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Решетилівська,64, систематично здійснював булінг відносно малолітнього учня 1-А класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Було встановлено, що 22.10.2025 близько 08.00 год. учень ОСОБА_2 перед уроком вдарив ногою по ногам свого однокласника ОСОБА_3 , 25.11.2025 близько 10.00 год. учень ОСОБА_2 під час перерви штовхав і ображав словесно учня ОСОБА_3 , 26.11.2025 близько 09.40 год. під час перерви учень ОСОБА_2 вдарив руками та ногами у живіт і пах учня ОСОБА_3 . У результаті даних дій малолітньому учню ОСОБА_3 , могла бути завдано шкоди фізичному і психологічному здоров`ю, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-4 ч.3 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та зазначила, що максимально приділяє увагу своєму сину, в минулому в його сина були конфліктні ситуації з однокласниками, однак булінгу він не вчиняв, на даний час його переведено до іншого навчального закладу.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко А.В. провадження по справі просила закрити за відсутністю в діях останньої складу та події адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до витягу з протоколу №2 від 23.02.2026 засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) ПЗШ №11, факт булінгу зі сторони учня 1-А класу ОСОБА_2 встановлено не було, натомість, зафіксовані ситуації є наслідком адаптації учнів 1 класу та мають характер міжособистісного конфлікту, а не ознак булінгу (цькування). Комісія зазначає, що ситуація зумовлена поєднанням індивідуально-психологічних особливостей дітей, з огляду на відсутність умисного переслідування чи нерівності сил, комісія класифікує ці випадки як неузгодженість ігрової та комунікативної взаємодії. Крім того, практичним психологом було здійснено психодіагностичну та консультативну роботу, під час якої встановлено, що ситуація між дітьми має характер міжособистісного конфлікту з елементами соціального неприйняття ОСОБА_4 з боку окремих учнів, а не систематичного булінгу. Також психологом зазначено, що у шкільному середовищі зафіксовано випадки образливих висловлювань та дражнінь на адресу ОСОБА_4 з боку окремих однокласників, переважно через його зовнішні особливості, такі ситуації викликають у дитини емоційне напруження, почуття образи та, у деяких випадках, реактивну агресію у формі штовхань або фізичних дій у відповідь. Крім того, ОСОБА_5 , є активною, енергійною, комунікабельною дитиною, повністю розвинутою на свій вік, добре навчається, на даний час позитивно характеризується, а його мама ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню сина, має виключно позитивні характеристики.

Законні представники потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час розгляду справи повідомили, що неодноразово їх син скаржився на те, що його б`є однокласник ОСОБА_5 , ображає, штовхає. Дитина перебувала в пригніченому стані, що впливало на його емоційний стан та здоров`я. Розмови з матір`ю кривдника результатів не дали, у зв`язку з чим вони звернулись з завою до адміністрації школи про вчинення булінгу. Також зазначили, що на даний час ОСОБА_5 не вчиться в одній школі та класі з їхнім сином. Представник Добряк Д.О. зазначила, що вважає, що відносно її сина було вчинено булінг.

Представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Тимохіна Л.С. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що її малолітній син ОСОБА_5 вчиняв фізичне та психологічне насильство відносно свого однокласника ОСОБА_6 , а саме штовхав, бив, словесно ображав, що відбувалося систематично та свідчить про вчинення з його боку булінгу.

Допитані в судовому засіданні працівники ПЗШ №11 ПМР ОСОБА_9 (директор навчального закладу, голова комісії з розгляду випадків булінгу), ОСОБА_10 (заступник голови комісії з розгляду випадків боулінгу), ОСОБА_11 (вихователь групи подовженого дня), ОСОБА_12 ( вчитель початкових класів) зазначили, що учень 1-А класу ОСОБА_5 , під час навчання в ПЗШ №11 ПМР дійсно мав конфліктні ситуації з іншими учнями та був проблемною дитиною, однак, конфліктні ситуації були наслідком адаптації учнів першого класу та мають характер міжособистістного конфлікту без однак булінгу, що і було зафіксовано у висновку комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) ПЗШ №11.

Допитана в судовому інспектор відділу «Служба освітньої безпеки» УПП в Полтавській області ОСОБА_13 зазначила, що не зважаючи на висновок комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) ПЗШ №11 та психологічний висновок, вона вважає, що в діях малолітнього ОСОБА_2 були наявні ознаки булінгу щодо однокласника ОСОБА_6 , тому нею було складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Допитані в судовому засіданні практичний психолог ОСОБА_14 та практичний психолог та соціальний педагог ПЗШ №11 ОСОБА_15 підтвердили, що ситуація між дітьми ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , враховуючи їх вікові особливості, має характер міжособистісного конфлікту та є наслідком адаптації учнів 1 класу, а не систематичного булінгу.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 122221 від 23.02.2026 ( а.с.1), психологічний висновок практичного психолога ОСОБА_14 від 18.02.2026 (а.с.2-14), фотокопії щоденника ОСОБА_2 (а.с.15-18), пояснення ОСОБА_12 (а.с.19,20), пояснення ОСОБА_7 (а.с.21) пояснення ОСОБА_11 (а.с.22), копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с.23), довідку ( а.с.24), витяг з рішення комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) ПЗШ №11 ( а.с.25,26), копію заяви ОСОБА_7 ( а.с.27), копію пояснення ОСОБА_1 (а.с.28,29), характеризуючі матеріали на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.30-50), клопотання з додатками захисника Ткаченко А.В. про закриття справи ( а.с. 80-133), характеризуючи матеріали (а.с.153-168), заслухавши пояснення надані під час розгляду справи, приходжу до наступного.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч.3 ст. 173-4 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується батьки або особи, які їх замінюють, в разі вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» термін «булінг (цькування)» визначено як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

Під час розгляду справи встановлено, та не заперечується її учасникам те, що на час навчання малолітнього 6-ти річного ОСОБА_2 в 1-А класі ПЗШ №11, останній мав незадовільну поведінку та вчиняв дії фізичного та психологічного характеру стосовно своїх однокласників, зокрема ОСОБА_6 , у зв`язку з чим батьки останнього звертались з усними, а в подальшому і з письмовими скаргами до учбового закладу.

23.02.2026 комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) ПЗШ №11 ПМР ухвалила рішення про те, що «зафіксовані ситуації є наслідком адаптації учнів 1 класу та мають характер міжособистісного конфлікту, а не ознак боулінгу», «ситуація зумовлена поєднанням індивідуально-психологічних особливостей дітей», «З огляду на відсутність умисного переслідування чи нерівності сил, комісія кваліфікує ці випадки як неузгодженість ігрової та комунікативної взаємодії».

Також під час розгляду справи практичний психолог ОСОБА_14 та практичний психолог та соціальний педагог ПЗШ №11 ОСОБА_15 підтвердили, що 6-річна дитина в силу свого вікового розвитку не може вчиняти умисні дії, що підпадають під поняття булінгу, а конфлікт між малолітніми учнями є міжособистісним.

Таким чином, не зважаючи на те, що під час розгляду справи було встановлено факт дій фізичного та психологічного характеру відносно малолітнього ОСОБА_6 з боку малолітнього ОСОБА_2 , дії останнього не підпадають під умисні дії за ознаками булінгу, а тому в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП

Керуючись п. 1 ст. 247 , ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст. 173-4 КУпАП – закрити в зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Калько