Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №525/1266/25 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1266/25

Провадження №3/525/13/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 селище Велика Багачка

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Корж Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , гром. України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, особи з інвалідністю ІІІ групи, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

10.11.2025 о 14 год. 10 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 288 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ASTRA» днз НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 7510» та у лікаря нарколога КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №509080 від 10.11.2025 о 14 год. 10 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 288 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ASTRA» днз НОМЕР_2 , перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «VOLVO FH» днз НОМЕР_3 з напівпричепом «GOFA SA3С» реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_1 порушив п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, його дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Ураховуючи те, що у провадженні одного судді на розгляді одночасно знаходиться 2 (дві) справи відносно однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до переконання про необхідність їх об`єднання та накладення стягнення відповідно до положень ст. 36 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Чаюн В.В. у судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заперечення на протокол в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилався на те, що обставини, наведені в протоколі, не відповідають дійсності, інспектор патрульної поліції не з`ясував дійсних обставин та причин виникнення дорожньо-транспортної пригоди, не зафіксував належним чином слідову інформацію на місці ДТП, не встановив механізм утворення пошкоджень на транспортних засобах та застосував положення ПДР, які не є релевантними із ситуацією, що склалась. Схема ДТП не містить інформації про всі пошкодження транспортного засобу «OPEL ASTRA» днз НОМЕР_5 , не містить відображення місця первинного зіткнення транспортного засобу «OPEL ASTRA» днз НОМЕР_5 з відбійником; місця осипу ушкоджених елементів транспортних засобів; слідів юзу, які б дозволили встановити, що в момент зіткнення транспортний засіб «VOLVO FH» днз НОМЕР_6 перебував у крайній лівій смузі. Крім того, у схемі ДТП очевидно недостовірно відображено напрямок руху транспортного засобу «OPEL ASTRA» днз НОМЕР_5 , а саме: перестроювання з крайньої лівої в крайню праву смугу. Ураховуючи викладене, версія, наведена в протоколі щодо перестроювання ОСОБА_1 праворуч у смугу вантажівки, повністю спростовується слідами пошкоджень на автомобілі «OPEL ASTRA», механізмом ДТП та положеннями ПДР. ОСОБА_1 рухався прямо в займаній смузі, не змінюючи напрямку руху, тому не міг порушити п. 10.1 чи п. 10.3 ПДР та спричинити зіткнення.

Прокурор у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, неявка прокурора не перешкоджає розгляду справи по суті.

Свідки ОСОБА_2 (водій іншого транспортного засобу, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди), та ОСОБА_3 (інспектор патрульної поліції, якою було ініційоване питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності), у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Допитаний у судовому засіданні свідок інспектор УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_4 суду пояснив, що вони під час патрулювання отримали повідомлення про ДТП, прибувши на місце, виявили два транспортні засоби, у одного з водіїв були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. На автомобілях були механічні пошкодження, як було встановлено тягач з напівпричепом рухався у правій смузі, автомобіль «OPEL» здійснював його випередження. Візуально було видно, що напівпричіп вдарений, механічні пошкодження на ньому не характерні для притискання, тягач напрямок руху не змінював.

Завданнями КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Судом були дослідженні у сукупності докази зібрані по справі:

- протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №509224 та серії ЕПР1 №509080 від 10.11.2025, у яких зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- картки обліку адміністративних правопорушень;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тест на алкоголь до протоколу серії ЕПР1 №509224 від 10.11.2025, згідно якого ОСОБА_1 10.11.2025 пройшов огляд на стан сп`яніння, результати огляду – 1,36 проміле;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2025 КП «Полтавський центр терапії залежностей ПОР», згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.11.2025 о 17 год. 06 хв. пройшов медичний огляд, за результатами якого встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- рапорт інспектора роти №2 взводу №1 БУПП в Полтавській області ДПП Фастівець Н. від 10.11.2025;

- відеозаписи з боді-камери патрульного поліцейського;

- схему місця ДТП, яка сталася 10.11.2025 о 14 год. 10 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 288 км, яка підписана учасниками ДТП без зауважень чи застережень;

- відеозапис наданий стороною захисту.

Суд не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , оскільки вони не містять підпису останнього, що позбавляє можливості ідентифікувати особу та перевірити достовірність пояснень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП встановлює юридичну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз положень п. 2.9 а Правил дорожнього руху України в сукупності та в системному взаємозв`язку з пунктами 2, 3, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що у даній конкретній ситуації, яка склалася 10.11.2025 о 14 год. 10 хв. на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 288 км, відповідна уповноважена посадова особа Національної поліції мала право за відповідних виявлених ним ознак алкогольного сп`яніння водія запропонувати йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку (що ним і було зроблено згідно даних протоколів про адміністративні правопорушення, які посвідчено відповідними написами, а також установлено з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів).

Суд, дослідивши сукупність наявних матеріалів справи, переглянувши відеозаписи (в обсязі, який наданий суду органом Національної поліції) і давши цим доказам належну оцінку, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно первинних письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які були надані останнім на місці події, останній пояснив, що він рухався у лівій смузі, водій автомобіля «VOLVO» здійснював маневрування, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та притискання його автомобіля до відбійника, від чого його транспортний засіб занесло в праву смугу для руху, де він зупинився.

Будь-яких доказів на спростування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 або підтвердження обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

Суд враховує, що схема місця ДТП має виправлення. У схемі належним чином не зафіксовані всі обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема у схемі відсутні відомості про сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту.

Із пояснень свідка ОСОБА_4 установлено, що з метою фіксації обстановки ДТП на місці події застосовувалася фотозйомка, при цьому фотографії з місця події до матеріалів справи не долучені. Відеозапис долучений до матеріалів справи не містить інформації про подію, на ньому лише частково зафіксовано наявність механічних пошкоджень на автомобілі «OPEL ASTRA», механічні пошкодження напівпричепа «GOFA SA3С» на відеозаписі не зафіксовані, згідно їх опису у схемі ДТП неможливо визначити яким чином контактували транспортні засоби.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

З урахуванням наведеного, оскільки у ході розгляду справи обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження поза розумним сумнівом, суд приходить до переконання, що в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судом не встановлено.

У частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням суті та характеру вчиненого грубого адміністративного правопорушення у сфері транспорту, того, що раніше він до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 з урахуванням того, що справа надійшла до розгляду у 2025 році в час, коли діяли ставки судового збору за 2025 рік.

На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 33, 36, 38, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №525/1266/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та №525/1267/25 за ст. 124 КУпАП, об`єднану справу рахувати за №525/1266/25.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.

Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя Я.В. Прасол