Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №153/625/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/625/26

Провадження2/153/331/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/625/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, в якому просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 до 5000 грн. та стягувати до досягнення дитиною повноліття. На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням суду №153/492/24 від 01.05.2024 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 3000 грн. Вказала, що на даний час розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належного утримання дитини, оскільки зросли витрати на харчування, лікування та інфляція, тому вона змушена звернутися до суду.

14 квітня 2026 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, з повідомленням (однак без виклику) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явились, так як не викликалися судом, а лише повідомлялися про розгляд справи – рекомендованими повідомленнями №R067146953732, №R067146956561. Відповідач ОСОБА_2 відзив на позову заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином, рекомендованим повідомленням №R067146956561, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній», що згідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 вважається належним повідомленням про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: відсутні.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття спрощеного позовного провадження у справі (а.с.10-12), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.05.2024 (а.с.3-4) судом встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця село Саша Теплицького району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки село Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 квітня 2024 року і до досягнення донькою повноліття.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 03.09.2015 (а.с.5) судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у селі Дзигівка Ямпільського району Вінницької області.

Із копій витягів з Реєстру територіальної громади виданих 11.04.2024 (а.с.6-7) судом встановлено, що по АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.04.2024 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 20.12.2016.

Таким чином, з досліджених судом фактичних обставин справи встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на отримання коштів на утримання доньки. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Статтею 180 СК України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо збільшення розміру аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Суд виходить із того, що у справах такого характеру юридично обов`язком позивача є надання доказів, які підтверджують необхідність збільшення аліментів. Недоведеність таких обставин є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2 статті 77 ЦПК України).

Однак, пред`являючи позов про збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивач не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов`язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, та зміни їх сімейного стану, хоча це є її процесуальним обов`язком, а тому зазначені в позовній заяві обставини не є підставою для зміни способу стягнення аліментів.

Таким чином, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших обставин, які на підставі статті 192 СК України, є підставою для збільшення розміру аліментів.

Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів є недостатній для задоволення потреб неповнолітньої дитини та вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі 5000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. Разом з тим вказані обставини без долучення відповідних доказів самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.

Таким чином, належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших обставин, які відповідно до статті 192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів, позивачем не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд вважає за необхідне віднести судовий збір на рахунок держави.

Керуючись ст..ст.3, 12, 76, 80, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 260, 261, 351, 352, 353, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.181, 192 СК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк