Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №128/298/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 128/298/26

Провадження №2/145/734/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

за участю секретаря Мигдальської Н.М,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ "ПУМБ" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 19.07.2018 року укладено кредитний договір №1001082371201, відповідно до умов якого видано кредит в сумі 20 000 грн..

Відповідачка не виконувала свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк, у зв`язку із чим її заборгованість перед позивачем станом на 24.11.2025 складає: 32 266,13 грн, з яких: 15 832,07 грн - заборгованість за кредитом; 9,44 грн - заборгованість процентами; 16 424,62 грн. - заборгованість за комісією.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2018 відповідач ОСОБА_1 підписала заяву № 1001082371201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої отримала отримала кредит в сумі - 20000 грн. Сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом на 24.11.2025 по кредитному договору №1001082371201 від 19.07.2018 складає 32 266,13 грн, з яких: 15 832,07 грн - заборгованість за кредитом; 9,44 грн - заборгованість процентами; 16 424,62 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала кредитний договір, отримала кредит, користувалася кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов`язання перед банком, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків та комісії за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню . Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "ПУМБ" не повернуті, що свідчить про порушення прав банку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за наданим кредитом у розмірі 32 266,13 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ( ЄДРПОУ 14282829) заборгованість в сумі 32 266 ( тридцять дві тисячі двісті шістдесят шість) гривень 13 копійок та судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 травня 2026 року.

Суддя Копилова Л. В.