Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №145/113/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №145/113/26

Суддя: Патраманський І. І.

Справа № 145/113/26

Провадження №2/145/422/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 19 літ "Н", "П", м. Київ;

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС товариства укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4828592, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 2000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Строк, на який надано кредит, складає 360 днів. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умови кредитного договору.

В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 21.07.2024, за яким відповідачці надано додаткові кредитні кошти в сумі 8500 гривень, які були надіслані платіжною системою ТОВ «Пейтек Україна» на картку споживача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 31-1/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.

До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 31.03.2025 №31-1/03/2025 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4828592 від 21.07.2024 загальна сума заборгованості склала 39471,85 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту – 8042,97 грн, заборгованості за процентами – 26178,88 грн та заборгованість по нарахованих штрафах/неустойках у розмірі 5250 грн.

Відповідно до умов п. 1.3 Договору № 4828592 строк кредиту - 360 днів: з 21.07.2024 по 16.07.2025. Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 № 31-1/03/2025, строк дії Договору № 4828592 від 21.07.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору ТОВ ««Українські фінансові операції»» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки в розмірі 12908, 96685 грн.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ ««Українські фінансові операції»», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4828592 від 21.07.2024 загальною сумою 47130,82 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 8042,97 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 26178,88 грн, 10500 грн * 1,5 % = 120,64455 грн * 107 календарних дні = 12908,96685 грн. відсотки, нараховані ТОВ "«Українські фінансові операції»".

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість загальною сумою 47130,82 грн, суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами заяв по суті справи.

Вказану ухвалу направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 11.02.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 145).

Відповідач у встановлені судом строки правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

21.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС товариства укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4828592 (далі -кредитний договір) (а.с.45-55).

Кредитний договір укладений відповідно до умов правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.24-32).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.1.2. договору, на умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 000,00 гривень. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору

Згідно з п. 1.5., 1.6. кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредитування 17 484,08% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 12 800,00 грн.

Також наявний Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Кредитний договір, додаток № 1 до нього та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 83703. В реквізитах кредитного договору зазначено платіжну карту клієнта № НОМЕР_2 , на яку необхідно здійснити переказ кредитних коштів. (а.с.45-55, 55 зворот, 57-59).

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №1-0904 від 09.04.2025 на карту НОМЕР_3 21.07.2024 здійснено переказ на суму 2000 грн (а.с. 18).

21.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було підписано додатковий договір до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4828592 (а.с.60-61),

Відповідно до п. 1.2. додаткового договору сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором, складає: 8 500,00 гривень.

Пунктом 1.3. внесено зміни у п.1.2. Договору та викладено його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 500,00 гривень.»

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Згідно з п. 1.4. додаткового договору сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 10 500,00 гривень.

Відповідно до п. 1.5., 1.6 додаткового договору строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору. За користуванням кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п.1.4 Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1.497% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (56 572,50/10 500,00)/360x100%, де ДПС – денна процентна ставка; ЗВСК – загальні витрати за кредитом; ЗРК – загальний розмір кредиту; t – строк кредитування у днях (п.1.3)

Відповідно до п.1.7. зазначеного договору з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 16 591,80% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16 591,80% річних.

Відповідно до п.1.8. договору з врахуванням зміненої суми кредиту за Договором (п.п.1.2-1.3. Додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього Додаткового договору складає: за стандартною ставкою 67 072,50 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 67 072,50 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «Пейтек Україна» №20250409-916 від 09.04.2025 на карту НОМЕР_4 21.07.2024 здійснено переказ на суму 8500 гривень (а.с. 19).

Відповідно до довідки АТ "ПУМБ" №КНО-07.8.5/1709БТ від 04.02.2026 в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_2 , за період 21.07.2024 по 26.07.2024 була виявлена операція по надходженню коштів у сумі 2000 грн через сервіс іншого банку. Операція на суму 8500 грн 21.07.2024 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між банком та ТОВ "Пейтек Україна" укладено договір, відповідно до якого банк надав послуги з переказу коштів (а.с.143, 115-123, 124-132).

31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ««Українські фінансові операції»» укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4828592 від 21.07.2024, за яким загальна сума заборгованості склала 39471,85 грн, з яких заборгованість з тіла кредиту – 8042,97 грн., заборгованості за процентами – 26178,88 грн та заборгованість по нарахованих штрафах/неустойках у розмірі 5250 грн (а.с.33-34, 73-82).

Відповідно до умов Договору № 4828592 строк кредиту - 360 днів: з 21.07.2024 по 16.07.2025.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 31.03.2025 № 31-1/03/2025, строк дії Договору № 4828592 від 21.07.2024 не закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки (за 107 календарних днів) у розмірі 12908,48 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 4828592 від 21.07.2024, здійсненим ТОВ ««Українські фінансові операції»» (а.с.35-36).

Відповідно до наданих ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ ««Українські фінансові операції»» розрахунків заборгованості за договором № 4828592 від 21.07.2024, здійснених у межах строку кредитування, загальна сума становить 47130,82 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8042,97 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором у розмірі 26178,88 грн, суми заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ "«Українські фінансові операції»" 12908,97 грн (10500 грн * 1,5 % = 120,64455 грн * 107 календарних днів) (а.с.35-36, 69-72).

Дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконав, лише частково сплативши платежі за умовами договору. Враховуючи викладене, ТОВ «Лінеруа Україна» відступило права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» відповідно до укладеного договору факторингу. Укладений договір факторингу відповідає вимогам цивільного законодавства. Таким чином, ТОВ "«Українські фінансові операції»" є новим кредитором по відношенню до боржника ОСОБА_1 за укладеним 21.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 кредитним договором № 4828592.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості, оскільки він проведений відповідно до умов кредитного договору в межах строку кредитування.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень, розмір яких підтверджує платіжною інструкцією від 23.01.2026 №32, договором про надання юридичних послуг від 01.08.2024 №01/08/24-А, додатковою угодою №1 до договору про надання юридичних послуг від 01.08.2024 №01/08/24-А від 09.12.2025, детальним описом робіт (наданих послуг №482892 від 19.01.2026), актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.01.2026 та рахунком на оплату №4828592-2025 від 12.01.2026.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Верховний Суд у своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

Верховний Суд за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 (справа № 922/1964/21) зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Як вбачається із поданих на підтвердження надання правничої допомоги документів, до переліку послуг включено підготовку декількох позицій тривалістю 1 година та вартістю 840 грн; письмова юридична консультація із складанням письмового консультаційного висновку тривалістю 1 година вартістю 840 грн; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) (витяги з реєстру боржників, опис до поштового відправлення, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт) тривалістю 1 година вартістю 840 грн; складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) тривалістю 2 години вартістю 1640 грн; представництво інтересів клієнта в суді, у тому числі участь в судових засіданнях тривалістю 2 години вартістю 1640 грн.

Суд зауважує, що доказів необхідності та реальності наданих послуг у виді підготовки декількох позицій тривалістю 1 година та вартістю 840 грн; письмової юридичної консультації із складанням письмового консультаційного висновку тривалістю 1 година вартістю 840 грн матеріали справи не містять, а тому суд не вбачає необхідності стягнення вартості вказаних послуг з відповідача.

Крім цього, суд не вбачає підстав стягнення з відповідача послуги складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) (витяги з реєстру боржників, опис до поштового відправлення, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт) тривалістю 1 година вартістю 840 грн, оскільки матеріали справи не містять витягів з реєстру боржників, опису до поштового відправлення (копію позовної заяви надіслано до електронного кабінету відповідача), а оформлення рахунку на оплату послуг адвоката, акту прийому-передачі виконаних робіт належить до взаємовідносин адвоката та клієнта.

Щодо представництва інтересів клієнта в суді, у тому числі участь в судових засіданнях тривалістю 2 години вартістю 1640 грн, то дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що не передбачає участі адвоката в судових засіданнях, а тому включення даної послуги до відшкодування є необґрунтованим.

Щодо наданої адвокатом послуги із складання та оформлення процесуальних документів (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) тривалістю 2 години вартістю 1640 грн, то суд зауважує, що відповідь на відзив, письмові пояснення представником позивача не складались, оскільки відповідач будь-яких заяв по суті справи до суду не подавав. Адвокатом в межах цієї спави подано лише 1 клопотання про витребування доказів, час на складання якого суд вважає обгрунтованим 0,5 год вартістю 410 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн, яка складає більше 20 % від ціни позову та майже 100% від отриманого відповідачкою кредиту, не відповідає критерію реальності, обґрунтованості, пропорційності та розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

За наведених обставин суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн підлягають зменшенню до 4650 грн. Саме така сума, на переконання суду, є співмірною до обставин цієї справи, відповідає критеріям реальності, розумності та пропорційності.

Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2662,40 грн сплаченого судового збору та 4650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4828592 від 21.07.2024 у розмірі 47130 (сорок сім тисяч сто тридцять) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»витрати на правничу допомогу в розмірі 4650 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 13 травня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 40, прим. 19 літ "Н", "П", м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Патраманський І. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua