Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №930/658/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/658/26

Провадження №2/930/860/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

судді Богоніс Н.Я.,

за участю секретаря Вакар Г.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , за підписом його представника – адвоката Головенка Євгена Васильовича, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , за підписом його представника – адвоката Головенка Євгена Васильовича, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що з 14 лютого 2010 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, за період якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову вказав, що більше шести місяців подружжя не проживає однією сім’єю. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, що призвело до втрати довіри та взаємоповаги, повідомив, що примирення між сторонами не можливе, а тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано сторонам по справі строк для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 06.04.2026 року о 13 год. 40 хв.

06.04.2026 року судове засідання було відкладено на 13.05.2026 року.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, в позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо позовну вимогу щодо розірвання шлюбу визнала, заперечила лише щодо стягнення з неї судових витрат.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 14 лютого 2010 року позивач ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_1 уклали шлюб, який було зареєстровано Виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Немирівського району Вінницькій області, про що 14 лютого 2010 року складено відповідний актовий запис №1, що підтверджується копією свідоцтва про одруження.

За період шлюбу у сторін по справі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач, більше шести місяців подружжя не проживає однією сім’єю. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, що призвело до втрати довіри та взаємоповаги. Вважає, що примирення між сторонами не можливе, а тому просить шлюб розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Шлюб відповідно до ст. 24 СК України це добровільна згода чоловіка та жінки, а судом встановлено, що сторони по справі не бажають перебувати у шлюбі.

Судом також встановлено, що примирення між подружжям є неможливим, оскільки і позивач, і відповідач вважає недоцільним подальше підтримання сімейних відносин і не бажає збереження шлюбу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин по справі, зважаючи на фактичне припинення шлюбних відносин та відсутність бажання у сторін примиритися, суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалась і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а відтак, шлюб між ними необхідно розірвати.

Згідно з ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 грн., а також позивачу слід повернути судовий збір в розмірі 665, 60 грн. з державного бюджету.

Щодо стягнення із відповідача витрат на правову допомогу.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копію договору про надання правничої допомоги від 11.02.2026, копію ордера на надання правничої допомоги, копію платіжної інструкції №2.578427059.1 від 17.03.2026 року на суму 4000,00 гривень про оплату наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 11.02.2026.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу, пов`язану з цією справою, у сумі 4000,00 гривень.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд, оцінюючи розумність розміру понесених позивачем витрат на юридичну допомогу, враховує складність справи, а також фінансовий стан учасників справи.

Ця справа відноситься до категорії не складних справ, матеріали справи не містять великої кількості документів, на збирання і дослідження яких адвокат витратив би значний час. Цей спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

На підставі наведеного вище та керуючись ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 265, 352 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 , за підписом його представника – адвоката Головенка Євгена Васильовича, до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб, зареєстрований 14 лютого 2010 року Виконавчим комітетом Мельниківської сільської ради Немирівського району Вінницькій області, актовий запис №1, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса місця праці: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія БОГОНІС