Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №377/17/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/17/26

Провадження №2/377/189/26

12 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулась до суду з позовом, просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 січня 2017 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 12.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач уклали шлюб 27 січня 2017 року, зареєстрований Селидівським міськім відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №12. У шлюбі в них народилась дитина, дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що сімейні відносини з відповідачем так і не склалися. Відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння, розбіжності у поглядах на сімейне життя, відносини і обов`язки з ведення спільного господарства призвели до припинення шлюбу. Кожен має протилежні погляди на шлюб та сім`ю, втрачені усі фізичні та духовні зв`язки, шлюб існує формально. Позивачка категорично налаштована на розлучення і не бажає підтримувати сімейні відносини, тому просила не надавати термін на примирення. Між сторонами досягнуто згоди щодо виховання спільної дочки, яка проживає разом із позивачкою, шляхом звернення останньої до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача аліментів. Сторони добровільно поділили спільне майно, тому в них немає спірних питань щодо нього.

Ухвалою судді від 23 січня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 лютого 2026 року.

19 лютого 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. в період з 16.02.2026 по 20.02.2026 у відпустці за сімейними обставинами; у період з 23.02.2026 по 03.03.2026 на лікарняному, судове засідання призначено на 25 березня 2026 року.

25 березня 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. у період з 04.03.2026 по 25.03.2026 на лікарняному, судове засідання призначено на 15 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року судове засідання було відкладено на 12 травня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивачка у призначене судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. У позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи без її участі. Подала до суду заяву про відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в порядку, передбаченому частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщене 04 березня 2026 року, тобто не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 12 травня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи, що узгоджується з приписами частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 27 січня 2017 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 27 січня 2017 року, про що Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис за № 12. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 ( а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 березня 2018 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №96 (а.с. 10).

Позивачка ОСОБА_3 вказала у позовній заяві своїм зареєстрованим місцем проживання адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 14.07.2022 №3219-7001345362 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , зареєстрованим місцем перебування її є: АДРЕСА_2 ( а.с. 11).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 19.08.2005 по теперішній час, що підтверджується інформацією відділу реєстрації місця проживання громадян Селидівської міської ради Донецької області від 09.01.2026 № 08-4/6, яка надійшла на електронну адресу суду 23 січня 2026 року на запит в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України, а також відповіддю №2266395 від 23.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ( а.с.22, 23, 36).

Згідно з відповіддю №2266925 від 23.01.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери за результатами запиту відомості про особу ОСОБА_2 відсутні ( а.с. 24).

З довідки від 14.07.2022 №3219-7001345424 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що малолітня дочка сторін ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрованим місцем перебування її є: АДРЕСА_2 , законним представником що супроводжує малолітню особу, вказана ОСОБА_1 ( а.с. 12).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, причиною звернення позивачки з позовом про розірвання шлюбу є те, що між сторонами так і не склались сімейні відносини. Відсутність спільних інтересів з відповідачем, взаєморозуміння, розбіжності у поглядах на сімейне життя, відносини і обов`язки з ведення спільного господарства призвели до припинення шлюбу. Кожен має протилежні погляди на шлюб та сім`ю, втрачені усі фізичні та духовні зв`язки, шлюб існує формально.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Суд встановив, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

За вказаних обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, між сторонами досягнуто згоди щодо виховання спільної дитини, яка проживає разом із позивачкою. Сторони добровільно поділили спільне майно, тому в них немає спірних питань щодо нього.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка свою позицію щодо відновлення їй дошлюбного прізвища не висловила, тому суд вважає за необхідне залишити їй прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_5 .

Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 1 211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією №2827773272 від 23.12.2025 ( а.с.2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с.1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволенню позову, то за правилами частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27 січня 2017 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 12.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище дружини ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце перебування внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повне заочне рішення суду складено 12 травня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич