Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №129/760/24 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/760/24

Провадження по справі № 2-а/129/53/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

з участю секретаря Іванченко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Бодачевського Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №49 від 23.02.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Позивач зазначив, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, а постанова винесена без належного з`ясування усіх обставин справи та без достатніх доказів його вини.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний, проходив військово-лікарську комісію, не переховувався від органів військового управління та не ухилявся від виконання обов`язків, передбачених законодавством про військовий обов`язок та військову службу.

Також позивач зазначив, що 22.12.2023 року працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 намагались вручити йому повістку, однак він заперечував законність дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, на його переконання, вручення повістки здійснювалось із порушенням встановленого порядку. При цьому позивач вказував, що факту відмови від отримання повістки не було, а відповідні акти були складені працівниками відповідача односторонньо.

Крім того, позивач звертав увагу суду на те, що після подій 22.12.2023 року ним подавались відповідні пояснення та заяви до правоохоронних органів щодо дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також існували матеріали перевірки та кримінального провадження, пов`язаного із питанням проходження ним військово-лікарської комісії та встановлення ступеня придатності до військової служби.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку, а відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, зобов`язаний з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У відзиві відповідач зазначив, що 22.12.2023 року позивачу вручалась повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.12.2023 року, однак останній відмовився від її отримання, про що було складено відповідний акт фіксування відкритої відмови військовозобов`язаного від отримання повістки.

Також відповідач вказував, що 25.12.2023 року позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із чим було складено відповідні акти фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці та надалі складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП.

Відповідач зазначав, що позивач порушив правила військового обліку в особливий період, а тому був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №49 від 23.02.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що на підтвердження вини позивача відповідачем надано переважно внутрішні документи ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення, акти фіксування відкритої відмови від отримання повістки та акти фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці.

Разом із тим, сам по собі факт складення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначених документів не є безумовним та достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки такі документи підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Судом встановлено, що незалежних та безспірних доказів факту відмови позивача від отримання повістки відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять відеофіксації події, показань незалежних свідків чи інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, суд враховує, що матеріали справи містять відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії, а також листування правоохоронних органів щодо необхідності проведення повторного ВЛК та перевірки стану здоров`я позивача.

Також суд бере до уваги, що між датою події, яка інкримінується позивачу, та датою складення протоколу про адміністративне правопорушення існує значний проміжок часу, а наявні у справі матеріали містять суперечності щодо обставин вручення повістки та фактичних дій позивача.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 умисно ухилявся від виконання правил військового обліку або вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.

У відповідності до принципу презумпції невинуватості усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, а тому постанова №49 від 23.02.2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, ст.2, 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовільнити.

Постанову від 23.02.2024 року №49, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП - скасувати.

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 23.02.2024 року № 49, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн 60 коп. та 600 грн витрат за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: