Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №129/799/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/799/26

Провадження по справі № 2-а/129/77/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Капуша І.С.,

розглянувши без участі сторін та їх представників в м.Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову №1453 від 11.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише після відкриття виконавчого провадження, копію постанови не отримував, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений не був, а тому вважає, що відповідачем порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також позивач зазначав, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута із порушенням строків, визначених КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

09.03.2026 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.

У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідач вказував, що відповідно до розписки про отримання повістки 31.01.2025 року позивач отримав повістку №1229/3101/в про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10 год. 00 хв. 13.05.2025 року для визначення призначення на особливий період, однак у визначений час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув.

Також у відзиві зазначено, що факт неприбуття позивача за викликом зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №14894 від 13.05.2025 року. Крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття позивач не повідомив про причини неявки, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на 3-тю добу за вх. №15263 від 16.05.2025 року, а також у подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у семиденний строк, що зафіксовано відповідним актом за вх. №15730 від 20.05.2025 року.

Відповідач зазначав, що 28.08.2025 року позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де уповноваженою посадовою особою було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

У відзиві також зазначено, що при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено положення ст.63 Конституції України та права, передбачені ст.268 КУпАП, вручено другий примірник протоколу, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідач звертав увагу суду на те, що у письмових поясненнях від 28.08.2025 року позивач фактично не заперечував обставини неявки за викликом, зазначивши, що не прибув за повісткою у зв`язку із хворобою та звільненням з роботи, а також заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

Також відповідач вважав безпідставними доводи позивача щодо порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки протокол було складено 28.08.2025 року, а постанову винесено 11.09.2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.277 КУпАП.

Крім того, відповідач зазначав, що вказане правопорушення має триваючий характер, а тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності, визначені ст.38 КУпАП, порушені не були.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31.01.2025 року ОСОБА_1 отримав повістку №1229/3101/в про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 10:00 год. 13.05.2025 року для визначення призначення на особливий період, що підтверджується розпискою про отримання повістки.

Проте 13.05.2025 року позивач до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, про причини неявки у встановлені законом строки не повідомив, що зафіксовано відповідними актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці та актами фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки.

28.08.2025 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол №1453 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що позивачу було роз`яснено права, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, вручено другий примірник протоколу, а також повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, в графі пояснень позивач власноруч зазначив, що пояснення надав на окремому аркуші. Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 28.08.2025 року вбачається, що останній не заперечував факт неявки за повісткою, зазначивши, що не прибув у зв`язку із хворобою та звільненням з роботи.

Також позивач заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі.

11.09.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №1453, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані прибувати за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки та місце, зазначені у повістках.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та виконувати вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Судом встановлено, що позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , без поважних причин не прибув за викликом, чим порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Доводи позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, спростовуються матеріалами справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом. Крім того, позивачем власноруч заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Таким чином, твердження позивача про необізнаність із розглядом справи про адміністративне правопорушення є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача щодо порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено 28.08.2025 року, а постанова у справі винесена 11.09.2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ст.277 КУпАП.

Також суд враховує, що адміністративне стягнення накладено у межах строків, визначених ст.38 КУпАП.

Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених ст.210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Правопорушення, пов`язане із невиконанням військовозобов`язаним обов`язку щодо прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки та неповідомленням про причини неявки, має характер триваючого правопорушення, оскільки полягає у тривалому невиконанні покладеного законом обов`язку.

Отже, строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності порушені не були.

Суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою, у межах компетенції, визначеної законом, із дотриманням вимог ст.256 КУпАП.

При цьому будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про незаконність дій відповідача чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем надано достатні та належні докази на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова №1453 від 11.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.2,9,90,139,244- 246,255,286,295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: