Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №285/1488/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1488/26

провадження у справі №2/0285/1463/26

12 травня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

13.03.2026 КП «Звягельводоканал» Звягельської міської ради звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з серпня 2023 року до лютого 2026 року в сумі 13 239 грн 76 коп., з яких: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання в розмірі 5 377 грн 86 коп.; заборгованість за послуги централізованого водовідведення в розмірі 7 000 грн 60 коп.; плата за абонентське обслуговування в розмірі 861 грн 30 коп., а також судовий збір в розмірі 3328 грн, та витрати за послуги адміністратора за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 80 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач є споживачем вищезазначених житлового-комунальних послуг, які надаються відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач відповідно до вимог чинного законодавства, у належному обсязі та порядку надає споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання, у зв`язку із чим виникла заборгованість з оплати зазначених житлово-комунальних послуг, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Короткий зміст відзиву на позов

У відзиві на позов відповідачка не заперечує факт користування послугами централізованого водопостачання та водовідведення, однак категорично не погоджується з наявністю заборгованості перед КП ЗМР «Звягельводоканал». Вона зазначає, що ще у 2024 році самостійно зверталась до підприємства у зв`язку з пошкодженням лічильника води та просила надати інформацію щодо перевірки і можливості усунення недоліків. Після огляду контролером їй було рекомендовано замінити лічильник, що нею і було виконано. Водночас у подальшому працівники водоканалу почали вимагати сплату штрафу, з чим відповідачка не погодилась, оскільки не вбачала своєї вини у виникненні пошкодження. Також відповідачка вказує, що спір між сторонами фактично виник саме через питання пошкодження лічильника, а не через несплату за надані послуги. Вона наголошує, що регулярно здійснювала оплату за водопостачання та водовідведення відповідно до показників водоканалу, що підтверджується квитанціями про оплату, які долучила до відзиву на позов. Посилаючись на ст. 81 ЦПК України, відповідачка зазначає, що саме позивач повинен довести наявність заборгованості та підстави для її стягнення, тоді як належних доказів цього, на її думку, надано не було (а.с. 41-51).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що КП «Звягельводоканал» Звягельської міської ради надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідач є фактичним споживачем послуг з централізованого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . У КП «Звягельводоканал» на ім`я відповідача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 9).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачка ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Згідно відомостей відділу ведення реєстру територіальної громади ЦНАП Звягельської міської ради, а також Єдиного державного демографічного реєстру, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 31, 39).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати за надані послуги, виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з серпня 2023 до лютого 2026 в сумі 13 239 грн 76 коп., з яких: заборгованість за послуги з централізованого водопостачання в розмірі 5 377 грн 86 коп.; заборгованість за послуги централізованого водовідведення в розмірі 7 000 грн 60 коп.; плата за абонентське обслуговування в розмірі 861 грн 30 коп. (а.с. 6).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, наймач (власник) квартири зобов`язаний укласти договори про надання житлово-комунальних послуг, підготовлені виконавцем відповідно до Типового договору, своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 та ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх споживання боржником.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку, викладеного у Постанові ВП ВС від 07.07.2020 № 712/8916/17, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже відповідач, як споживач, зобов`язана сплатити надані позивачем житлово-комунальні послуги.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву на позов додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідач до відзиву на позов долучила квитанції про сплату вказаних житлово-комунальних послуг за спірний період (з серпня 2023 року до лютого 2026 року). Так, згідно вказаних квитанцій за серпень, жовтень, листопад, грудень 2023 року позивачкою сплачено послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 1 780 грн (а.с. 44).

Згідно квитанцій за період з січня до грудня 2024 року відповідачем сплачено послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 8 108 грн 41 коп. (а.с. 45-48).

Згідно квитанцій за період з лютого до грудня 2025 року відповідачем сплачено послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 4 618 грн 90 коп. (а.с. 48-50).

Згідно квитанцій за січень та лютий 2026 року відповідачем сплачено послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 619 грн 56 коп. (а.с. 51).

Отже, відповідачем надано належні і допустимі докази погашення у повному обсязі заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за спірний період в загальній сумі

15 126 грн 87 коп. (1 780 грн + 8 108 грн 41 коп. + 4 618 грн 90 коп. + 619 грн 56 коп.), які позивачем не спростовані, а тому позов не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

Позивачем не спростовані докази відповідача (квитанції) на підтвердження погашення заборгованості за спірний період.

Більше того, відповідачем сплачено заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за спірний період у більшому розмірі, ніж нараховано самим позивачем. Сума переплати становить 1 887 грн 11 коп. (15 126 грн 87 коп. - 13 239 грн 76 коп.), а тому вказана сума коштів підлягає врахуванню позивачем під час нарахування плати за надані житлово-комунальні послуги споживачу, які не охоплюють спірний період, тобто, починаючи з березня 2026 року.

Разом із тим, суд не приймає до уваги надані відповідачем квитанції з оплати послуг з централізованого водопостачання і водовідведення за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року, та за грудень 2022 року, оскільки вказані платежі не стосуються спірного періоду (з серпня 2023 року до лютого 2026 року) (а.с. 42, 43).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач згідно вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України надав належні докази погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг у спірний період, які позивачем не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги не підтверджуються належними і допустимими доказами, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, вимога про стягнення з відповідача плати за послуги адміністратора виконавчого комітету Звягельської міської ради щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розмірі 80 грн. не підлягає задоволенню, оскільки згідно із ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Однак такий доказ надано відповідачем не за вимогою суду, а за власної ініціативи.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 12.05.2026.

Суддя Т.Б. Сташків