Вирок від 10 травня 2026 р. у справі №274/3257/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №274/3257/26

Суддя: Мороко С. В.

Справа № 274/3257/26

Провадження № 1-кп/0274/674/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року місто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене 25.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065480000067, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Жакси Жаксинського району Цілиноградської області, Казахстан, є громадянином України, здобув середню освіту, неодружений, працевлаштований столяром в ПрАТ «Дніпровуд», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

22.03.2026 близько 16 години ОСОБА_3 перебував за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , разом з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вони спільно проживають та перебувають у сімейних відносинах.

В цей час та в цьому місці, за вказаних обставин, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ними виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень своєму пасинку, неповнолітньому ОСОБА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , керуючись раптово виниклим умислом наспричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_4 один удар керамічною тарілкою в область голови.

В результаті протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді ран тім`яної ділянки голови зліва, струсу головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту долучені письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , та письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , складена в присутності законного представника потерпілого ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_7 , у яких висловлена згода із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказано про ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та висловлена згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинуваченим також вказано про беззаперечне визнання своєї винуватості. Окрім того, у заяві потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що не заперечує проти призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення стосовно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, громадський порядок та спокій громадян не порушує. На обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що буде справедливим та достатнім обрати ОСОБА_3 найменш суворий вид покарання з санкції статті закону про кримінальну відповідальність, за якою він визнається винним, у виді штрафу, призначивши його у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На думку суду призначене покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставинам справи, але й особі обвинуваченого, його майновому стану, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись статтями 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua