Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №170/575/25 — Шацький районний суд Волинської області

Справа № 170/575/25 Провадження № 3/170/3/26

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2026 року сел. Шацьк

Суддя Шацького районного суду Волинської області Матвійчук С.П., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, охоронця Рівненської АЕС, якому роз`яснено процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, який до адміністративної відповідальності не притягувався,про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 392901 від 16 липня 2025 року зазначено, що 16 липня 2025 року, о 03 год. 28 хв., ОСОБА_2 , в с. Світязь по вул. Європейській 112, Ковельського району Волинської області, керував транспортним засобом «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка яка не відповідає обстановці) тавідмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_2 порушивп.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Проте викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у зазначеному адміністративному правопорушенні не визнав і судді пояснив, що 16 липня 2025 року, о 03 год. 28 хв., в с. Світязь по вул. Європейській 112, Ковельського району Волинської області він не керував зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення автомобілем, а був пасажиром вказаного транспортного засобу, тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно приписів ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З’ясовуючи ці обставини, суддя повинен виходити з приписів ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу керує особа, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатися.

Проте, матеріали справи не містять, а під час судового розгляду не було беззаперечно встановлено та підтверджено факту керування ОСОБА_2 в с. Світязь по вул. Європейській 112, Ковельського району Волинської області транспортним засобом «Mersedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 .

Допитаний за клопотанням ОСОБА_2 у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав покази, що в нічну пору доби, у липні 2025 року, точної дати та часу вже не пам`ятає, він перебував на центральному пляжі в с. Світязь та бачив, як ОСОБА_2 сідав в автомобіль на пасажирське місце, а за кермом автомобіля був інший хлопець. Після цього автомобіль поїхав, а він залишився на пляжі.

З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та реєстратора службового автомобіля вбачається, що інспектор поліції підходить до ОСОБА_2 , який сидить на задньому сидінні автомобіля та стверджує, що останній керував транспортним засобом та пересів з місця водія та заднє місце в автомобілі. ОСОБА_2 заперечує це, та каже, що він є пасажиром автомобіля. Із відеозаписів поза розумним сумнівом не можливо дійти висновку, що автомобілем керував саме ОСОБА_2 , а не інша особа, яка також перебувала в салоні автомобіля на передньому пасажирському місці.

У цьому випадку поліцейським не було вжито належних та достатніх заходів для встановлення об`єктивної істини у даній справі, зокрема не опитано іншу особу, яка перебувала в автомобілі, що є наслідком не установлення усіх ключових обставин вчиненого, а конкретно особи, яка до моменту зупинки транспортного засобу поліцейськими, перебувала за кермом автомобіля, тобто суб`єкта вчинення даного правопорушення.

Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати усі установлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Тоді як сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не може бути беззаперечним доказом доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявними в матеріалах справи доказами, поза розумним сумнівом, не доведена, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя /підпис/ С.П. Матвійчук

Згідно з оригіналом

Суддя Шацького районного суду Волинської області С.П. Матвійчук