Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №369/12716/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12716/24

Провадження № 2-о/369/55/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2026 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

заінтересовані особи Вишнева державна нотаріальна контора, Крижопільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року заявник звернувсь до суду з даною заявою. Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрилась спадщина. У встановлений строк вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_4 батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а у свідоцтві про народження ОСОБА_5 батьками вказані: ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Тому встановлення даного факту є важливим і в подальшому вона має змогу успадкувати належне майно. У позасудовому порядку встановити дані розбіжності є неможливим.

Просила суд встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними сестрами.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

19 вересня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо усунення недоліків.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання нотаріальну контору видати свідоцтво про право на спадщину та визнання за ОСОБА_4 право на спадщину після смерті ОСОБА_5 залишено без розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2024 року витребувано:

з Вишневої державної нотаріальної контори спадкову справу до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

з Крижопільсьої державної нотаріальної контори спадкову справу до майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

22 січня 2025 року до суду надійшла від Вишневої державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

11 лютого 2025 року з Крижопільсьої державної нотаріальної контори надійшла спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

При розгляді справи заявник та її представник вимоги заяви підтримали. Просили заяву задоволити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Вишневої державної нотаріальної контори, Крижопільської державної нотаріальної контори направили до суду клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, просили вирішити відповідно до вимог закону.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду заяви про розгляд справи за відсутності та підтримали подану заяву, просили задоволити заяву та встановити факт родинних відносин.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, судом розглядаються справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області).

ОСОБА_5 була рідною сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які 17 червня 2020 року звернулись до Крижопільсьої державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті сестри.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане виконавчим комітетом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області).

ОСОБА_4 була матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які 19 травня 2021 року звернулись до Вишневої державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті матері.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив відмову від неї.

Ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. У першу чергу спадкують діти, батьки та дружина спадкодавця.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 24 вересня 2021 року встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідною сестрою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (справа 523/15230/21).

Постановою державного нотаріуса Вишневої державної нотаріальної контори від 08 травня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ОСОБА_4 , оскільки у свідоцтві про народження ОСОБА_4 батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а у свідоцтві про народження ОСОБА_5 батьками вказані: ОСОБА_8 . Та ОСОБА_7 .

Інших спадкоємців до майна померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також не встановлено і при розгляді справи.

Частиною 1 ст.319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 7 постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту родинних відносин необхідне ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав щодо майна померлої матері.

При вирішенні заявленої вимоги суд враховує наступне.

Так, архівною довідкою про народження ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) підтверджується її прізвище при народженні та ім`я батьків: ОСОБА_6 і ОСОБА_10 (Вінницька обласна державна адміністрація, Державний архів Вінницької області, № 07-1192/7 від 16.07.2020).

Свідоцтво про шлюб ОСОБА_4 ( ОСОБА_11 ) - підтверджує її дівоче прізвище ОСОБА_11 та зміну прізвища на ОСОБА_12 після одруження (видане Вишнівським МВМ ГУ МВС України в Київській області 19.11.1998 року).

Довідка про місце проживання ОСОБА_4 на момент смерті -підтверджує її адресу проживання за адресою: АДРЕСА_1 (Видана Крижопільською селищною радою, № 224 від 23.02.2021).

Довідка про місце проживання ОСОБА_5 на момент смерті - підтверджує її адресу проживання за тією ж адресою (Видана Голубенькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області, № 665 від 22.07.2020).

Довідка про догляд за хворою сестрою – підтверджує ОСОБА_4 доглядала за своєю сестрою ОСОБА_5 (Видана Голубенькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області, № 20 від 08.01.2020).

Довідка про поховання - підтверджує, що ОСОБА_4 організувала поховання ОСОБА_5 (Видана Голубенькою сільською радою Крижопільського району Вінницької області, № 663 від 22.07.2020).

Витяг з реєстру спадкових справ на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - підтверджують реєстрацію їхніх спадкових справ: Витяг на ім`я ОСОБА_4 (Вишнева міська державна нотаріальна контора, № 64790598 від 19.05.2021). 9. Витяг на ім`я ОСОБА_5 (Крижопільська державна нотаріальна контора, № 60585597 від 17.06.2020).

В ході дослідження матеріалів справи та перевірки їх доказами суд прийшов до висновків, що знайшли своє підтвердження наступні факти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є рідними сестрами. Зазначені факти підтверджується наявними у справі доказами, дослідженими судом під час розгляду справи, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця у інший спосіб не може довести факт родинних відносин і зазначені обставини перешкоджають подальшому оформленню нею спадкових прав у визначений законом спосіб, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.

Відтак, сплачений ОСОБА_1 при звернені до суду з заявою про встановлення фактів судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи Вишнева державна нотаріальна контора, Крижопільська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідними сестрами.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 12 травня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ