Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №760/29300/25
Суддя: Тесленко І. О.
Справа №760/29300/25
Провадження №2/760/4172/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» травня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Тесленко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
у жовтні 2025 року ОСОБА_1 , звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з цивільним позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
В обґрунтування позову зазначає, що 06.08.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26.07.2017 року шлюб між ними був розірваний. Оскільки відповідач відмовлялась в добровільному порядку сплачувати аліменти позивач звернулася до суду. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23.11.2017 було стягнуто на її користь на утримання дітей аліменти з Відповідача у розмірі 1 000,00 гривень на кожну дитину. В подальшому, оскільки розмір аліментів в повній мірі не задовольняв потреби дітей, позивач звернулася до суду про зміну способу сплати аліментів. Рішенням Солом`янського районного суду від 12.06.2019 було змінено спосіб сплати аліментів та зобов`язано Відповідача сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили. Після досягнення повноліття донькою ОСОБА_3 розмір аліментів зменшився і станом на сьогоднішній день Відповідач сплачує на її користь аліменти у розмірі 1/6 з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час аліментів, які сплачує Відповідач недостатньо для утримання сина, оскільки суттєво зросли витрати у зв`язку із зростанням цін на продукти та одяг, що підтверджується підвищенням індексу споживчих цін, який за період з січня 2020 року по жовтень 2025 року збільшився на 58% (згідно офіційної інформації оприлюдненої Міністерством фінансів України). Прожитковий рівень на дитину 6-18 років також збільшився з 2 118,00 гривень у 2019 році до 3 196,00 з 01.01.2025. Її сину виповнилося вже 16 років і він потребує більше уваги та більше витрат на його навчання та розвиток, у нього збільшилися власні потреби, які вона не може в повній мірі задовольнити. Позивач пропонувала Відповідачеві в добровільному порядку вирішити питання про зміну розміру аліментів, щоб створити більш сприятливі умови для розвитку їх сина, але безрезультатно. З врахуванням наведеного просила змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2019 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/6 частки щомісячно на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
23 жовтня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справи 30 жовтня 2025 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлялися запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на запит надійшла до суду 24 листопада 2025 року.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Ухвала від 25 листопада 2026 року та копія позовної заяви з доданими матеріалами надсилалася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 . Разом з тим, до суду повернувся поштовий конверт із вказаними документами з відміткою поштового відділення «адресат відсутній».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року по справі № 760/6872/17, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено; шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06.08.2005 року в Відділі реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області (актовий запис № 142) розірвано (а.с. 4).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 жовтня 2012 року виданим повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області, про що зроблений відповідний актовий запис №2, батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3).
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року по справі № 760/18443/17-ц, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково; стягнено з ОСОБА_2 , уродженця смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 вересня 2017 року, та на утримання сина ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 вересня 2017 року (а.с. 5 - 6).
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року по справі № 760/25893/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, - задоволено; змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2017 року, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 1000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 вересня 2017 року, та на утримання сина ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15 вересня 2017 року; Стягнено з ОСОБА_2 уродженця смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, на утримання доньки ОСОБА_3 , та на утримання сина ОСОБА_4 , аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення найстаршою дитиною - ОСОБА_3 , повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили (а.с. 7 - 9).
Відповідно до постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лебедєвої Л.Ю., від 26 вересня 2025 року ВП НОМЕР_4, звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у ТОВ «Кераміда Київ», здійснено відрахування з доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів (а.с. 12 - 13).
Як вбачається з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).
У відповідності до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтей 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.
Суд відзначає, що відповідач має конституційний обов`язок утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України (Постанова ВС від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження 61-51сво18).
Як вбачається з матеріалів справи, на цей час є підстави для зміни встановленого розміру аліментів, як такого, що не відповідає встановленим положенням норм СК України та не забезпечує потреб дитини.
З постанови головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26 вересня 2025 року ВП НОМЕР_4, вбачається, що звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , здійснено відрахування з доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів.
Такий розмір аліментів на думку суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та не забезпечує потреби дитини.
Отже, зважаючи, на вищевикладене та враховуючи те що дитина проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, з врахуванням положень ч. 5 ст. 183 СК України, суд приходить до висновку, щодо необхідності зміни розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача, а саме: встановити, що слід стягувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним з обставинами, наявними на цей час, відомостями та доказами, наявними в матеріалах справи.
Крім того, варто зазначити, що Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Case of HUNT v. UKRAINE, №31111/04, § 54).
Суд вважає, що аліменти, визначені судом, на утримання дитини забезпечать матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров`я, а також забезпечать нормальні фізіологічні потреби. При визначенні розміру аліментів, суд виходить також із засад розумності та справедливості, вимог забезпечення належного матеріального утримання дитини та його гармонійного розвитку.
Крім того, суд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку статті 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Матеріали справи будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач звільнений від оплати судового збору не містять.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 137, 141, 258 - 259, 263 - 265, 279, 352, 354 - 355, 430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - задовольнити.
Змінити розмір присуджених до стягнення аліментів, визначений рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року у справі №760/25893/18, а саме: стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І. О. Тесленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua