Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №756/15059/25 — Оболонський районний суд міста Києва

12.05.2026 Справа № 756/15059/25

Унікальний № 756/15059/25

Провадження № 2/756/1501/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила змінити спосіб стягуваних аліментів визначених рішенням Оболонського районного суду м. Києва №756/6595/22 від 13.03.2023 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з стягнення аліментів у грошовому виразі у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно на 1/4 частини від усіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 22.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач вказує, що розмір коштів, визначених вищевказаним рішенням суду, для забезпечення базових потреб дитини недостатній через інфляційні процеси дорослішання дитини, а також діагностоване загальне недорозвинене мовлення у дитини, що потребує додаткових витрат та лікування. На підставі зазначеного, позивач вважає за доцільне та необхідне змінити спосіб стягнення та розмір аліментів.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.09.2025 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

07.10.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову вважаючи його безпідставним та необґрунтованим. Вказував, що з 07.08.2025 року є військовослужбовцем та своєчасно робив виплати аліментів, які перевищують присуджену суму у розмірі 4 000,00 грн. При цьому зазначив, що 22.10.2024 року уклав новий шлюб і має забезпечувати дружину оскільки вона не працює. Крім того, є внутрішньо переміщеною особою та має зобов`язання по утриманню своїх батьків.

10.10.2025 року надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що доводи відповідача щодо перебування його на службі у ЗСУ та утримання дружини і батьків не підтверджуються жодними доказами, а отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва №756/263/22 від 06.06.2022 року розірвано шлюб, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 жовтня 2018 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1638.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13.03.2023 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з 18 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд України у своїй постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

У відповідності до змін у частину третю статті 181 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, ОСОБА_1 , як одержувач аліментів на утримання дитини вправі ініціювати позов про зміну способу стягнення аліментів визначених за рішення суду, у тому числі у разі зміни матеріального стану, в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частинами 1, 2 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 5 статті 183 СК України визначено, що той із батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За ч. 4 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на оду дитину - однієї чверті, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства.

Таким чином, законодавством встановлено гарантований мінімальний та максимальний розмір аліментів на утримання дітей у разі звернення до суду з такими вимогами у безспірному порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

З огляду на зазначене, на думку суду, твердження відповідача про необґрунтованість вимог про зміну способу стягнення аліментів до розміру 1/4 частини від його доходів не приймається судом до уваги, оскільки такий розмір аліментів на одну дитину є гарантованим державою правом на мінімальний розмір аліментів і обов`язком батьків по її утриманню.

Таким чином, суд вважає неспроможними доводи відповідача про утримання непрацюючої дружини і батьків та вплив цих обставин на можливість призначення мінімального розміру аліментів на утримання дитини.

При вирішенні даного позову суд бере до уваги період часу, що минув із дати визначення аліментів, внаслідок чого змінились обставини які впливають на розмір аліментів, що стягнені з відповідача в твердій грошовій сумі (потреби в харчуванні, одязі, товарах побутового призначення тощо, вартість послуг з навчання та ін.). Із огляду на ці обставини, підлягає врахуванню факт зміни розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, ріст цін у зв`язку з інфляцією на харчування.

Одночасно суд звертає увагу позивача у справі, що за положеннями ст. 180 СК України батьки несуть спільний обов`язок по утриманню дитини.

Також суд звертає увагу позивача, що за приписами ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, позивач у позовній заяві про зміну способу стягнення аліментів безпідставно ототожнює вказані позовні вимоги із додатковими витратами на утримання дитини, які можуть бути предметом окремого позову за наявності належного обґрунтування та підтвердження належними і допустими доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Порядок набрання рішенням законної сили визначено ст.273 ЦПК України за якою рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

З огляду на зазначене, оскільки за даним позовом ініційовані вимоги не про присудження, а про зміну способу вже стягнутих аліментів їх стягнення у змінений спосіб можливе лише після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, враховуючи вік дитини, її потреби, дані про особу позивача, відповідача, доводи позивача та відповідача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову та необхідність змінити спосіб стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Оболонського районного суду м. Києва №756/6595/22 від 13.03.2023 року з стягнення аліментів у розмірі 4 000,00 грн., щомісячно на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями ст. 180-184, 191, 192 СК України, Конвенцією про захист прав дитини,статтями 5, 12-13, 76, 81, 89, 133, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Оболонського районного суду м. Києва №756/6595/22 від 13.03.2023 року та стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дітей даного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Шевчук