Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №752/6475/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №752/6475/26

Суддя: Бушеленко О. В.

Справа № 752/6475/26

Провадження №: 3/752/2749/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 284293 від 02.03.2026, в якому зазначено, що 09.12.2025 о 19:23 за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 8 у магазині "Аврора" громадянин ОСОБА_1 таємно викрав з полиць магазину каву розчинну сублімовану "Le cafe Gold" у кількості 1 шт., вартістю 207,50 грн без ПДВ.

В якості доказів до протоколу приєднано бланк з назвою "попередній перелік товарів" (міститься найменування та вартість та графу "дата крадіжки"), заява ОСОБА_2 від 02.03.2026 на ім`я начальника Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про притягнення до відповідальності особи, яка 09.12.2025 о 19:23 здійснила крадіжку в магазині "Аврора", копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 02.03.2026, який працює в охоронному сервісі "ВенБест" (зазначив, що отримавши виклик о 18:23 від оператора, прибув на об`єкт "Аврора" за адресою: м. Київ. просп. Голосіївський, 8, де адміністратор повідомив, що чоловік, який знаходиться в залі, підозрюється у крадіжці. Підійшовши до підозрюваного чоловіка, побачив, як останній почав виймати із сумки та кишень товар, не встигнувши покинути магазин. Також від адміністратора дізнався, що цей чоловік раніше вже скоїв крадіжку на суму 292 грн та було прийнято рішення його затримати та передати працівникам поліції), рапорт оперативного чергового спецлінії "102", відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна (вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), шахрайство, привласнення чи розтрати. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 02.03.2026 ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом.

При цьому інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Отже, у справі, що розглядається, вжито всіх залежних від суду заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.

Уважно дослідивши наявні матеріали, суд (суддя) доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Дрібне викрадення чужого майна є правопорушення з матеріальним складом та є закінченим з моменту, коли особа, яка здійснює дрібне викрадення чужого майна має змогу розпорядитися таким майном.

Матеріали, які надійшли до суду, не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна 09.12.2025, адже як працівник охоронного сервісу у своїх поясненнях зазначив, що приїхав на виклик за подією, яка відбулася 02.03.2026, де мало місце складання товарів до сумки та подальше їх повернення на полиці, а також додав, що йому розповіли, що цей же громадянин здійснив дрібну крадіжку 09.12.2025. Отже,працівник охоронного сервісу ОСОБА_3 09.12.2025 на місці події не перебував, не ї очевидцем та його пояснення жодного доказового значення у цій справі не мають.

Відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції також не приймаються в якості доказів вчинення ОСОБА_1 дрібного викрадення чужого майна 09.12.2025, адже не містять фіксації події, визнавальних пояснень, будь чого, що має доказове значення. На відеозаписі міститься спілкування працівників магазину, патрульних та працівника охоронного сервісу, якій зазначали, що ОСОБА_1 02.03.2025 товар виклав (скинув). ОСОБА_1 , у свою чергу, на відеозаписі заперечує вчинення крадіжки 09.12.2025.

У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі для пояснень зазначив, що на відео себе не бачив.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Представлені суду матеріали оцінюються як такі, що тлумачаться на користь особи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку неможливістю встановлення складу адміністративного правопорушення на підставі тих документів, які надійшли до суду.

Керуючись ст. 9, 23, 51, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua