Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №529/255/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/255/26

Провадження № 2/529/393/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з — Єфременко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що сторони 29.03.2025 зареєстрували шлюб, від якого мають малолітню дитину — сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що з відповідачем не проживають з серпня 2025 року, спільний побут не ведуть, як сім`я перестали існувати безповоротно. З огляду на викладене позивачка просить розірвати шлюб та залишити її прізвище " ОСОБА_4 ".

Ухвалою судді від 02.04.2026 відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила справу розглядати у її відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, подав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність. При цьому вказав, що не заперечує проти розірвання шлюбу.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до вказаних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Судом встановлено, що сторони 29.03.2025 зареєстрували шлюб у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 163, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 2).

Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 6).

Судом також встановлено, що сторони проживають окремо з серпня 2025 року, спільне господарство не ведуть, не підтримують сімейні відносини, відновлювати їх наміру і бажання не мають.

Відповідно до положень статтей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Положеннями ст. 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є не припустимим.

Вказане свідчить, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, тому відповідно до ст. 112 СК України, шлюб між сторонами слід розірвати.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 29.03.2025 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 163.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачки " ОСОБА_4 ".

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий К.В. Чуб