Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №361/5599/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5599/25

Провадження № 2/361/1937/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.26

21 квітня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі –

головуючої судді - Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Ягич Микола Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська державна нотаріальна контора, Великодимерська селищна рада Русанівського старостинського округу про усунення від права на спадкування -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа.

Короткий зміст позовної заяви та її доводи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ягич М.М. зазначив в обґрунтування позовних вимог, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі заяви про прийняття спадщини доньки померлої – ОСОБА_1 – була відкрита спадкова справа №163/2024 щодо майна померлої та зареєстрована у спадковому реєстрі за №72097944.

Після отримання довідки від 14.03.2025р. у державного нотаріуса №472/02-14, позивач ОСОБА_1 дізналась, що, окрім неї, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись її онуки ОСОБА_2 (з заявою від 02.04.2024р. № 844) на 1/8 частку у спадщині, та ОСОБА_3 (з заявою від 02.04.2024р. №845) на 1/8 частку у спадщині. Свідоцтв про право на спадщину на момент звернення з позовом їм не видано.

Представником позивача зазначено, що спадкодавець ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані, не могла самостійно готувати собі їжу, придбати продукти, забезпечити належні умови свого життя, тому потребувала постійного стороннього догляду, допомоги та піклування. Таку допомогу їй надавала одноособово позивач ОСОБА_1 . При цьому, відповідачі категорично відмовлялись від надання допомоги своїй бабусі. Під час повномасштабного вторгнення, позивач залишилась з ОСОБА_4 у с.Русанів, яка майже самостійно не рухалась та залишилась би у небезпеці. Потім, позивачем було прийнято рішення про евакуацію разом з ОСОБА_4 до АДРЕСА_2 , де вони перебували певний час. В той же час, достовірно будучі обізнаними про реальну загрозу життю ОСОБА_4 , її онуки не вчинили жодних дій для надання допомоги своїй бабусі. Також, після смерті ОСОБА_4 , усі витрати на її поховання понесла позивач ОСОБА_1 .

Враховуючи негідну поведінку відповідачів, які претендують на частку у спадщині від померлої ОСОБА_4 , представник позивача просить суд усунути їх від спадкування.

Рух справи в суді.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2025 року було відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено справу до підготовчого судового засідання. Окрім того, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

08.08.2025р. відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська державна нотаріальна контора, Великодимерська селищна рада Русанівського старостинського округу про визнання права на спадкування в порядку права представлення після смерті їх батька ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 06.10.2025 року зустрічна позовна заява була прийнята до провадження та об`єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у загальному позовному провадженні.

18.04.2026 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із заявами про відмову від зустрічних позовних вимог та визнання первісних позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 21.04.2026 року судом було прийнято відмову від позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Представником позивача подано заяву про проведення судового засідання за його та позивача відсутності, наполягав на задоволенні первісних позовних вимог із врахуванням відмови відповідачів від своїх зустрічних позовних вимог.

Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи треті особи без самостійних вимог на предмет спору – до зали суду не направили своїх представників.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту матеріалів спадкової справи №163/2024 щодо майна померлої ОСОБА_4 встановлено, що на підставі заяви про прийняття спадщини доньки померлої – ОСОБА_1 – була відкрита вказана спадкова справа та зареєстрована у спадковому реєстрі за №72097944.

Також вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись її онуки ОСОБА_2 (з заявою від 02.04.2024р. № 844) на 1/8 частку у спадщині, та ОСОБА_3 (з заявою від 02.04.2024р. №845) на 1/8 частку у спадщині. Свідоцтв про право на спадщину на момент звернення з позовом їм не видано.

Спадщина складається з земельних ділянок, що знаходяться у віданні Русанівської сільської ради.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у справі є вимоги позивачки про усунення від спадкування.

Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої-п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (частина п`ята статті 1224 ЦК України).

У справах про усунення від права на спадкування, відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України, суд повинен встановити сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Під безпорадним станом необхідно розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 753/10668/19, від 20 вересня 2022 року у справі № 372/3988/20-ц.

Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, суд має з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 644/7044/15-ц, провадження № 61-30357св18 (на яку посилаються заявники у касаційних скаргах), від 01 квітня 2019 року у справі № 752/12158/14-ц, провадження № 61-3197св19, від 01 лютого 2022 року у справі № 759/18917/17, провадження № 61-12894св20.

Позбавлення особи права на спадкування - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

У статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Висновки за результатами судового розгляду.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, а також заяви відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позовних вимог ОСОБА_1 - суд приходить до висновку, що позиція позивача є доведеною.

Щодо судових витрат та заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 11, 15, 16, 1217-1218, 1223, 1224, 1258, 1259 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 48, 50, 76-81, 82, 89, 141, 158, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Ягич Микола Миколайович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору Друга Броварська державна нотаріальна контора, Великодимерська селищна рада Русанівського старостинського округу про усунення від права на спадкування – задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Писанець Н.В.