Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №294/398/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/1777/26

справа № 294/398/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, працює старшим продавцем магазину "Подільський м`ясокомбінат", паспорт НОМЕР_1 виданий Чуднівським РС УДМС України 10.12.2015

за ч. 2 ст. 184 КУпАП -

В С Т А Н О В И В :

01.03.2026 близько 12:00 год. у с. Кілки по вул. Садовій гр. ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання малолітньої дочки гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка покинула місце свого проживання та пішла у невідомому напрямку, перебувала тривалий час без нагляду дорослих, що загрожувало життю та здоров`ю дитини. Зазначений факт має систематичний характер, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №195263 від 02.03.2026.

У судове засідання, призначене на 12.05.2026, ОСОБА_1 не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 2 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано, які саме норми законодавства порушено ОСОБА_1 і якими конкретно її діями (бездіяльністю). Відсутність чіткої вказівки на те, які саме дії вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням її права на захист.

У справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП, судом досліджено долучені долучені докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 195263 від 02.03.2026, рапорт помічника чергового ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, за змістом якого 01.03.2026 о 19:39 зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що ї донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 поїхала на маршрутці в м. Чуднів на 12 годин сполученням Житомир-Любар, донька не бере слухавку. Поїхала з метою зняття показників газових лічильників на квартирі за адресою АДРЕСА_1 ; постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 10.06.2025, справа №294/437/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу; постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 29.07.2025, справа №294/759/25, якою ОСОБА_1 визнано винуватою за ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження; письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких остання вказала, що 01.03.2026 близько 12:00 год. вийшла зі свого місця проживання, попередньо ввівши свою маму в оману, і сказала, що їй потрібно по справах в м. Чуднів. Пообіцяла, що повернуся додому на маршрутці о 14:00 год., чого не зробила, поїхала гуляти у м. Житомир. Також вказала, що постійно покидає місце свого проживання, інколи по декілька днів не повертається додому. Її мама жодного впливу на неї не має, остання до мами не дослухається. Втікає з доми, тому що хоче гуляти; письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких остання вказала, що 01.03.2026 близько 12:00 год. її малолітня дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покинула місце проживання, та не повернулася додому. На її дзвінки та повідомлення не відповідала. Оскільки дочка систематично покидає місце свого проживання і жодного впливу вона на неї не має, тому за допомогою до пошуку ОСОБА_3 була змушена звернутись до працівників поліції, які в цей же день встановили її місце перебування та передали їй дочку.

Як убачається з сукупності зібраних у справі доказів, ОСОБА_1 , зрозумівши, що її донька не повернулась додому, звернулась до правоохоронних органів з відповідною заявою, тобто вчинила активні дії, спрямовані на розшукування власної дочки.

У той же час, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 195263 від 02.03.2026 при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП України не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконала свої батьківські обов`язки, передбачених ч.1 ст. 150 СК України, або ухилялася від їх виконання. Навпаки, з рапорту помічника чергового ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області вбачається, що саме мати ОСОБА_1 звернулася до поліції щодо встановлення місця знаходження дочки, що свідчить про те, що ОСОБА_1 переймалася станом здоров`я та місцем перебування останньої.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердженняневиконання або ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених ч.1 ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» обов`язків щодо виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 ..

У зв`язку із викладеним та враховуючи те, що доказів наявності складу та події адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 суду не надано, провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 13, 245, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області.

Суддя Ірина БІЛЕРА