Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №755/3182/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3182/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12025100040003784, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.12.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по відношенню до свого рідного батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким разом проживає, за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, згідно якої кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до свого рідного батька ОСОБА_4 , з яким спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого.

А саме, ОСОБА_5 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних сімейних відносин, вчиняє по відношенню до ОСОБА_4 дії, виражені у словесних образах, погрозах, висловлюваннях в його адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликавши у ОСОБА_4 негативні психоемоційні зміни у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, побоюваннями та очікуваннями конфліктів з співмешканцем, почуттям безпорадності, беззахисності, що призводить до погіршення його соціального функціонування та зниження якості поточного життя.

Так, 23.06.2025 приблизно о 16 год. 54 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого батька ОСОБА_4 , а саме ображав нецензурними словами.

10.07.2025 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього штрафу.

05.08.2025 о 23 год. 11 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_4 .

29.08.2025 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

14.10.2025 приблизно о 06 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_4 , а саме кричав, хватався за ніж, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю останнього.

05.11.2025 постановою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у вигляді накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Разом з цим, будучи особою, неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно свого батька ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на подальше систематичне вчинення домашнього насильства, на ґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно свого батька ОСОБА_4 , яке виразилось у психологічному насильстві та вчиненні наступних дій.

Так, 25.11.2025 приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 зателефонувала його дружина ОСОБА_6 , та повідомила, що їх син ОСОБА_5 повернувся за адресою їх спільного проживання, а саме: АДРЕСА_1 , де розпочав агресивно себе поводити по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 .

У зв`язку з цим ОСОБА_4 одразу поїхав за вищевказаною адресою проживання, де виявив свого сина ОСОБА_5 , який поводив себе агресивно, та який одразу почав виражати в сторону свого батька ОСОБА_4 нецензурною лайкою, після чого почав трощити посуд, меблі та розірвав сімейне фото, а також розбивав інші речі.

Вказані дії з боку ОСОБА_5 призвели до комплексу негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, побоюваннями та очікуваннями конфліктів з співмешканцем, почуттям безпорадності, беззахисності, що призводить до погіршення його соціального функціонування та зниження якості поточного життя.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та підтвердив, що кримінальне правопорушення було скоєно ним при обставинах, про які він дав добровільно та правдиво свідчення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні і які правильно вказані в обвинувальному акті. Зокрема підтвердив і вчинення домашнього насильства у червні, серпні та жовтні щодо батька, за яке був притягнутий до адміністративної відповідальності, й вчинення домашнього насильства, яке мало місце 25 листопада 2025 року під час якого розбив посуд, меблі та розірвав сімейне фото.

Показання ОСОБА_5 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними та такими, що знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до погіршення якості життя потерпілої особи,та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, яке полягало у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення, крім того, обвинувачений добровільно розповів про обставини вчиненого, і саме вказана позиція обвинуваченого забезпечила виконання таких завдань кримінального провадження як швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд. Окрім того, обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених ним дій та осуд своєї поведінки.

Обставин, що обтяжують покарання, обвинувальний акт не містить.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Обираючи ОСОБА_5 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує, обставину, яка пом`якшує покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Зважаючи на фактичні конкретні обставини у даному кримінальному провадженні, повне визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття, його молодий вік, те, що кримінальне правопорушення вчинено вперше, наявність пом`якшуючої обставини, позицію потерпілого та прокурора, суд дійшов висновку за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, а також ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

Крім того, частиною 2 ст. 76 КК України передбачено, що на осіб, засуджених за злочини, пов`язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов`язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 91-1 КК України визначено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

У цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 визнається винним у вчиненні домашнього насильства, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до погіршення якості життя потерпілого.

У свою чергу, програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству»).

Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.

Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника ;сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Тому, з урахуванням викладеного та обставин вчиненого кримінального правопорушення, системний характер таких дій з боку обвинуваченого, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 обмежувального заходу, оскільки сприятиме виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного та фізичного здоров`я потерпілого, а призначене судом покарання та обмежувальні заходи у своїй сукупності будуть необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення його для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у виді особистого зобов`язання закінчився 26.04.2026 року і підстав для його обрання немає.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його постановлення на облік органом з питань пробації.

Згідно ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 3 (три) місяці обмежувальні заходи та направити його до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, за адресою: м. Київ, вул. Остафія Дашкевича, 7-А, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Контроль за виконанням ОСОБА_5 , пробаційних програм покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_7