Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №359/3939/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 23 квітня 2026 р.

Справа: №359/3939/26

Суддя: Вознюк С. М.

Справа № 359/3939/26

Провадження № 3/359/1604/202

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського районного управління поліції Національної поліції в Київській області Головного Управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970839 від 26.03.2026 року, 26.03.2026 року о 18 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: висловлювала образи та погрози, чим своїми діями завдала шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , з`явилась, вину не визнала. Пояснила, що під час суперечки між нею та донькою виникло сімейне непорозуміння, яке не виходило за межі словесної дискусії. Виклик поліції донькою був зумовлений емоційною реакцією на непорозуміння, а не реальною загрозою чи протиправними діями з її боку. На даний час конфлікт між нею та донькою повністю вичерпано.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, судом не встановлено.

Суддя, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган/посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При розгляді справи судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 970839 від 26.03.2026 року, письмові пояснення учасників події, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕП № 106342 від 26.03.2026 року та інші матеріали справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , а саме висловлювання образ та погроз, чим, на думку інспектора, яка склала протокол, було завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Разом з тим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, а викладені у ньому обставини підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність не за будь-який сімейний конфлікт чи словесну суперечку, а саме за умисне вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідним є встановлення не лише факту конфлікту між близькими особами, а й конкретних умисних дій психологічного характеру, їх спрямованості, а також наслідків у вигляді завдання або реальної можливості завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

З пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що між нею та донькою мав місце словесний конфлікт на побутовому ґрунті, який виник унаслідок сімейного непорозуміння та не виходив за межі словесної дискусії. ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що реальної загрози чи протиправних дій з її боку не було, а виклик поліції був зумовлений емоційною реакцією доньки на конфліктну ситуацію.

Оцінюючи зазначені пояснення, суд враховує, що вони не спростовані належними та допустимими доказами, долученими до матеріалів справи. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії ОСОБА_1 були спрямовані саме на заподіяння шкоди психологічному здоров`ю доньки або створювали реальну загрозу такій шкоді.

Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, долучена до матеріалів справи, містить відомості про низький рівень небезпеки. Більшість питань у формі оцінки ризиків позначені відповідями «ні», зокрема щодо наявності погроз життю чи здоров`ю, застосування фізичного насильства, переслідування, контролю поведінки, алкогольної або наркотичної залежності, попередніх випадків насильства чи інших обставин, які б свідчили про підвищений ризик для потерпілої особи.

Зазначене свідчить про те, що за результатами первинної оцінки поліцейським уповноваженим підрозділом не було встановлено високого або середнього рівня небезпеки для потерпілої особи, а тому такі відомості не підтверджують наявності реальної загрози життю, здоров`ю чи психологічному стану ОСОБА_2 .

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕП № 106342 від 26.03.2026 року також був досліджений судом. Із його змісту вбачається, що він винесений стосовно ОСОБА_1 на короткий строк та містить захід у виді заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Разом з тим, винесення термінового заборонного припису є превентивним заходом реагування поліції, спрямованим на негайне припинення можливого конфлікту та запобігання його продовженню. Сам по собі факт винесення такого припису не доводить наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи доведено подію правопорушення, винність особи та наявність усіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Крім того, наявні у справі матеріали не містять об`єктивних даних про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 була завдана шкода психологічному здоров`ю або існувала реальна можливість завдання такої шкоди. Відомості про звернення потерпілої за медичною, психологічною чи іншою допомогою у матеріалах справи відсутні.

Сам факт існування словесного конфлікту між матір`ю та донькою, без належного підтвердження наслідків або реальної загрози їх настання, не може автоматично свідчити про вчинення домашнього насильства у розумінні ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні пояснення свідків або інші незалежні докази, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Наявні матеріали не містять достатніх даних, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 .

Таким чином, досліджені судом матеріали справи не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не доведено вчинення нею умисних дій психологічного характеру, які спричинили або могли спричинити шкоду психологічному здоров`ю потерпілої особи.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи або усувати недоліки адміністративного матеріалу, оскільки у такому випадку суд фактично перебрав би на себе функцію сторони обвинувачення, що суперечить принципу змагальності та вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена, а склад адміністративного правопорушення у її діях відсутній.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua