Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №682/754/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №682/754/26

Суддя: Матвєєва Н. В.

Справа № 682/754/26

Провадження № 2/682/827/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді Матвєєвої Н.В.

секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі також - ТОВ «Споживчий центр») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до відповідачки, в якому просить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 53100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою укладено кредитний договір.

Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці кредит у розмірі 15 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.08.2025 року, строком на 184 дні. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, виникла заборгованість у розмірі 53100 грн, що складається зі заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15 000 грн, по процентам в розмірі 27600 грн., комісія (за надання кредиту) - 3000 грн, відсотки, нарахованні по ст. 625 ЦК України в сумі 7500 грн.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11.08.2025-100001001 від 12.08.2025 у розмірі 53100 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр». Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада». На адресу суду повернуто поштове відправлення з довідкою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог ст.280-289 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку, за відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 12.08.2025, заявки від 12.08.2025, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладено кредитний договір №11.08.2025-100001001.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (пункт 3.1 Пропозиції).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику Кредит на наступних умовах, зокрема:

3.3.2. Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти;

3.3.6. Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

У заявці від 12.08.2025 року вказано, що відповідно до умов кредитного договору №11.08.2025-100001001 від 12.08.2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту: 15000 грн. Строк, на який надається кредит – 184 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 11.02.2026 року; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 20 % від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до умов Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1803 від 18.03.2026 про перерахунок коштів, номер картки НОМЕР_1 номер транзакції в системі iPay.ua - 830869689, призначення платежу: видача за договором кредиту №11.08.2025-100001001.

Згідно із наданим ТОВ «Споживчий центр» розрахунком, заборгованість за договором №11.08.2025-100001001 від 11.08.2025 року, станом 17.03.2026 року становить: 15000 грн. основний борг, 27600 грн проценти, комісія (за надання кредиту) - 3000 грн., відсотки, нарахованні по ст. 625 ЦК України 7500 грн., що всього становить 53100 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачкою фактично отримано кредитні кошти, які нею не повернуті, отримані відповідачкою кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором, а саме: 15000 грн. основний борг, 27600 грн проценти, комісія (за надання кредиту) - 3000 грн., всього в сумі - 45600 грн.

Що стосується нарахованої позивачем заборгованості за процентами на підставі ст.625 ЦК України, то суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу Закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти, на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором нараховані позивачем за період з 12.08.2025 року по 11.02.2026 року, за невиконання грошового зобов`язання, тобто є відповідальністю за порушення умов кредитного договору, тому ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «Споживчий центр» на підставі п.18 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги судом задоволені на суму 45600 грн, що становить 85,87 %, тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2286,20 грн. (2662,40 х 85,87% = 2286,20 грн).

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 526-530, 512, 514, 610, 611, 625, 1046, 1050-1054 ЦК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 89,141, 263-265, 274, 280-289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 11.08.2025-100001001 від 12.08.2025 у розмірі 45600 грн. та судовий збір в сумі 2286,20 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua