Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №447/448/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/80/26

Справа №447/448/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12025141250000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2025, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Розділ, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 близько 2010 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не видалося можливим, перебуваючи в одному із магазинів м. Львова, більш точного місця в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, не маючи відповідного дозволу на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, вибухових матеріалів і речовин, який видається відповідно до Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998, у порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1996, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, порушуючи громадську безпеку в частині убезпечення від порушення правил обороту вогнепальної зброї, діючи умисно, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, придбав зброю.

Вказаний пістолет «Schmeisser ПГШ 790», калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_1 , виробництва СП «ШМАЙСЕР» Україна, до якого в подальшому через мережу Інтернет придбав зйомну чокову втулку без захисних перетинок, яку обладнав у вказаний пістолет, таким чином змінивши конструкцію пістолета «Schmeisser ПГШ 790», яка не відповідає вимогам для газово-шумової зброї, тобто не забезпечує роботу автоматики та неможливість здійснення пострілів снарядом (шротом, кулею), а забезпечує проведення з нього пострілів, не тільки газово-шумовими патронами, а також патронами спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними кульовими снарядами, способом роздільного заряджання з використанням шумового патрону калібру 9 мм Р.А.К. та картечі відповідного діаметру.

У подальшому вказаний пістолет, який, згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-25/357-ХЗ від 13.01.2025, виробник класифікує як пістолет газово-шумовий, в наданому на дослідження стані (із зйомною чоковою втулкою без захисних перетинок у каналі), являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю та в канал ствола даного пістолета, на момент дослідження, вкручена чокова втулка без захисних перетинок в каналі, яка забезпечує проведення пострілів з пістолета кульовими снарядами (патронами калібру 9 мм Р.А. з гумовою кулею, способом роздільного заряджання з використанням штатних шумових патронів калібру 9 мм Р.А.К. і круглої картечі діаметром 6,2 мм), ОСОБА_3 перемістив до місця свого фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 02.01.2025, тобто до моменту коли пістолет вилучено працівниками поліції у ході проведення обшуку житла та інших приміщень на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 у 2024 році, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, на городі за адресою свого фактичного проживання по АДРЕСА_2 , посадив та виростив одну рослину коноплі, листя якої в подальшому просушив та зберігав у двох поліетиленових пакетах, усвідомлюючи, що це є наркотичний засіб – канабіс, оскільки такий неодноразово вживав, обіг якого обмежено, відповідно до списку №1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, маючи умисел на незаконне зберігання наркотичних речовин та психотропних засобів без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, знаючи, що це наркотичний засіб, умисно зберігав його для власного вживання, тим самим незаконно зберігав без мети збуту заборонений наркотичний засіб, який входить у список «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено та психотропних речовин обіг яких обмежено» всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.2015 та «Порядку провадження діяльності, пов?язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009.

02.01.2025 під час проведення на підставі ухвали слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області обшуку житла та інших приміщень фактичного проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено два поліетиленові пакети, заповнені подрібненою рослинною речовиною – наркотичним засобом канабісом, який ОСОБА_3 зберігав для власного вживання з 2024 року.

Згідно з висновком судового експерта №СЕ-19/114-25/333-НЗПРАП від 27.01.2025, речовина рослинного походження зеленого кольору з полімерного пакета, що знаходиться у картонній коробці, є канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 141,77 г. Речовина рослинного походження зеленого кольору з полімерного згортка, що знаходиться у паперовому конверті, є канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на ви на висушену речовину становить 39,58 г. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 181,35 г.

Вказана речовина, відповідно до Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, знаходяться у незаконному обігу, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, належать до розмірів, більші за невеликі, та яка відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів обіг яких обмежено, згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненому повністю визнав, повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, погодився надавати суду показання. У своїх показах підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а саме: протоколів проведення обшуків від 02.01.2025; протоколів допитів свідків: ОСОБА_6 від 25.11.2024, ОСОБА_7 від 23.01.2025, ОСОБА_8 від 23.01.2025, ОСОБА_3 від 06.02.2025; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 06.02.2025; висновку експерта за результатами проведення експертизи зброї за експертною діяльністю 3.1. (балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї) №СЕ-19/114-25/357-ХЗ від 13.01.2025; висновку експерта за результатами проведення експертизи №СЕ-19/114-25/333-НЗПРАП від 27.01.2025, допиту свідків та дослідження речових доказів.

У судовому засіданні були досліджені документи, а саме: постанова про визнання предметів та речей речовими доказами від 02.01.2024; постанова про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 31.01.2025; квитанцію від 03.02.2025 про отримання не зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024141250000215; постанову про визнання речовими доказами та передачу на їх зберігання від 14.01.2025; квитанцію від 17.01.2025 про отримання не зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024141250000215; довідки про витрати на проведення експертиз: зброї за експертною діяльністю 3.1. (балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї) №СЕ-19/114-25/357-ХЗ від 13.01.2025; №СЕ-19/114-25/333-НЗПРАП від 27.01.2025.

Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 : копія паспорту громадянина України у формі id-картки; вимога про судимість; довідки, видані 03.02.2025 поліклінікою КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради Львівської області, згідно з якими ОСОБА_3 на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; довідка, видана 27.11.2024 старостою старостинського округу АДРЕСА_3 , відповідно до якої ОСОБА_3 не зареєстрований, але фактично проживає у АДРЕСА_2 ; довідка про склад сім?ї, видана в.о. старости с. Розділ Новороздільської міської ради Львівської області, згідно з якою обвинувачений зареєстрований у АДРЕСА_1 , разом із братом та бабусею; характеристика на обвинуваченого, згідно з якою ОСОБА_3 характеризується типово; копії свідоцтв про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у яких батьком записаний обвинувачений ОСОБА_3 ; відповідь на запит із Стрийського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області про те, що ОСОБА_3 засуджений 28.05.2021 вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, 05.05.2023 знятий з обліку на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 21.11.2022 про заміну покарання у виді штрафу на покарання у виді 240 годин громадських робіт. 23.08.2023 знятий з обліку по відбуттю строку покарання, призначеного рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить такого висновку.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину та кримінального проступку за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за:

ч. 1 ст. 263 КК України – придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу,

ч. 1 ст. 309 КК України – незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засуджених є їх виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ними, так і іншими особами.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, а саме те, що такий вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а також кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його вік, сімейний стан – одружений, проживає разом із тещею, дружиною та малолітньою донькою, не працевлаштований, однак, має підробітки, має на утриманні двох малолітніх дітей 2015 року народження та 2023 року народження, надає соціальні послуги та догляд бабусі 1941 року народження та має на утриманні також матір, яка є особою з інвалідністю 2 групи (згідно з інформацією з досудової доповіді), наявність обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину повторно – середній, ризик небезпеки для суспільства – середній. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високу небезпеку для суспільства. Вважають за доцільне, при призначенні покарання із застосуванням ст. 75 КК України покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а також наведені в досудовій доповіді додаткові обов`язки.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити такому покарання у виді позбавлення волі за першим обвинуваченням та обмеження волі – за другим.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно до постанови старшого слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_11 про визнання предметів та речей речовими доказами від 02.01.2024, пістолет «SCHMEISSER» калібру 9 міліметрів із маркуванням ПГШ 790, - 2 магазини, які поміщено в спецпакет SUD2035003, 7 патронів із маркуванням 9 міліметрів, поміщено в спецпакет PSP2210967, затвор із маркуванням «SCHMEISSER» ПГШ 790, калібру 9 міліметрів, 3 округлі циліндричні частини без маркування, скобу, поміщено в спецпакет PSP2210966, визнано речовими доказами та передано на зберігання в камеру зберігання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.

Відповідно до постанови слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 31.01.2025, предмети (об?єкти дослідження до висновку експерта №CE-19/114-25/333-НЗПРАП від 27.01.2025): спецпакет Експертна служба МВС України №5814012, у якому міститься речовина рослинного походження; паперова коробка, в якій міститься речовина рослинного походження, визнано речовими доказами та передано їх на зберігання поліцейському з обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП №2 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області.

Відповідно до постанови слідчого СВ ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.01.2025, спецпакет із логотипом «Україна МВС Експертна служба» №6360352, у якому знаходяться пістолет «SCHMEISSER ПГШ 790», калібру 9 мм Р.А. № НОМЕР_2 з двома магазинами, марлевий тампон, кожух-затвор, дві дросельні ствольні втулки із захисними перегородками, спускова скоба та дульна насадка (ракетниця), 6 шт. гільз, 2 шт. патронів калібру 9 мм. Р.А., визнано речовими доказами та передано їх на зберігання поліцейському з обліку та збереження речових доказів і озброєння ВП №2 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області.

Суд вирішує долю речових доказів у кримінальному провадженні за правилами, передбаченими у ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 підлягають до стягнення витрати на залучення експертів у розмірі 7 561,05 грн. на користь держави.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. 100, 124, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 7 561 (сім тисяч п?ятсот шістдесят одна) гривня 05 копійок.

Речові докази по справі, а саме:

- пістолет «SCHMEISSER» калібру 9 міліметрів із маркуванням ПГШ 790, 2 магазини, які поміщено в спецпакет SUD2035003, 7 патронів із маркуванням 9 міліметрів, поміщено в спецпакет PSP2210967, затвор із маркуванням «SCHMEISSER» ПГШ 790, калібру 9 міліметрів, 3 округлі циліндричні частини без маркування, скобу, поміщено в спецпакет PSP2210966, марлевий тампон, кожух-затвор, дві дросельні ствольні втулки із захисними перегородками, спускова скоба та дульна насадка (ракетниця), 6 шт. гільз, 2 шт. патронів калібру 9 мм. Р.А., що містяться у спецпакеті з логотипом «Україна МВС Експертна служба» №6360352 – знищити;

- речовину рослинного походження, що міститься у спецпакеті Експертна служба МВС України №5814012, та речовину рослинного походження, що міститься у паперовій коробці – знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1