Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №317/3081/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 12.05.2026

Справа № 317/3081/25

Провадження № 2-а/334/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., за участю секретаря Іванової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшов вказаний позов, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізького відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 05.06.2025 року про примусове повернення громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни.

Позиція позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Республіки Азербайджан, який вже досить довгий час постійно мешкає на території України.

Від спільного цивільного шлюбу з громадянкою України ОСОБА_2 має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Має власний невеликий законний бізнес, та на постійній основі, вже досить довгий час, займається благодійністю, допомагає Дитячій лікарні № 5 м. Запоріжжя, продуктами харчування, та іншими необхідними для лікарні речами, за що отримав подяку від головного лікаря Дитячої лікарні.

На підставі відповідної заяви позивача, за результатами здійснених перевірок та відсутності підстав для відмови у задоволенні заяви 26.12.2019 року, Запорізьким відділом УДМС України в Запорізької області прийнято рішення про надання йому дозволу на імміграцію в Україну за № 23284200016141 яким дозволено, на законних підставах, постійне проживання в Україні.

Також на підставі дозволу на імміграцію № 23284200016141 від 26.12.2019 ро ку, Запорізьким відділом УДМС України в Запорізької області 24.01.2020 року йому видано посвідку на постійне проживання за № НОМЕР_1 .

Під час чергового щорічного візиту до відповідача, з метою перевірки та уточнення облікових даних, та/або їх зміни, позивачу повідомили про те, що 08.05.2025 року, Управлінням міграційної поліції ГУНП в Запорізькій області складено подання № 711/9/01-2025 про відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання. Зі змісту, якого вбачається, що громадянин Азербайджанської республіки - ОСОБА_1 систематично порушує вимоги Закону України «Про дорожній рух», постанову КМУ від 10.10.2001 року «Про правила дорожнього руху», вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», вимог Глави 10 та 15 КУпАП, таким чином учиняючи суспільно небезпечні протиправні діяння, за що у період з 2020 року по 2025 роки неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП, ч. 1, 2, 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначено що перебування громадянина Азербайджанської республіки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України суперечить інтересам охорони громадського порядку, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні. Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є прямим порушенням законодавств про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

05.06.2025 року Запорізьким відділом УДМС України в Запорізької області було винесено рішення № 232845000000940, відповідно до якого, позивачу, відкликали дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 26.12.2019 року на підставі п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію».

Того ж дня, Головне Управління Державної міграційної служби в Запорізької області, прийняло рішення №23 0122600000077, яким відкликало посвідку позивача на постійне проживання № НОМЕР_1 від 24.01.2020 року на підставі п. 1 п.64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, поверненню державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №321.

Позивач вважає, що неправомірними діями суб`єкта владних повноважень що де нього, незаконно та протиправно було прийнято рішення про примусове повернення, у зв`язку з тим, що норми діючої законодавства України, на які посилався відповідач при винесенні оскаржуваної рішення, не містять таких підстав для повернення іноземців та осіб без громадянства до країни походження або третьої країни, як наявність адміністративних правого рушень, які мають більше індивідуальний характер, а ніж, як вважає відповідач, може становить загрозу національній безпеці України в міграційній сфері, що може завдати шкоди інтересам держави, а також правам і законним інтересам громадян. В свою чергу, незаконні дії відповідача, які полягають у винесенні протиправного рішення, порушують права громадянина ОСОБА_1 , на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, постійне проживання в Україні передбачені ст. 26, 33 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про імміграцію»

До того ж позивач вказує, що кількість наявних відкритих виконавчих проваджень відносно громадянина ОСОБА_1 , на сьогоднішній день неухильно зменшується, борги по винесеним штрафам сплачуються, про що свідчить велика кількість закритих виконавчих проваджень

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог, вказавши на те, що рішення про примусове видворення з України від 05.06.2025 року стосовно ОСОБА_1 , прийнято на підставі відкликаного рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання громадянину згідно частини першої статті 13 Закону України «Про імміграцію», та у відповідності до статі 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

Відповідно пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 12 Закону №2491-III, дозвіл на імміграцію відкликається органом, що його надав, якщо: 2) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 3) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 4) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

Подання про відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію складене Управлінням міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Дослідивши матеріали справи та подання УМП ГУНП встановлено, що громадянина Азербаджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематично порушує положення Закон України «Про дорожній рух», постанову Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» за що був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вчинення громадянином Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 адміністративних правопорушень є прямим порушенням законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме частини третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», де визначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави кості руху та порушення інших ПДР.

Частиною другою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Беручи до уваги, наявність сім`ї на території України, заборона подальшого в`їзду на територію України строком на 3 роки до ОСОБА_1 не застосовувалась, виїхавши з території України та повернувшись згодом, за бажанням він має змогу оформити документи з метою законного перебування в Україні.

Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.09.2019 року громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну, як особі, який перебуває у шлюбі з громадянкою України понад 2 роки (дружина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

26.12.2019 ОСОБА_1 , Запорізьким відділом УДМС у Запорізькій області наданий дозвіл на імміграцію в Україну № 23284200016141.

24.01.2020 громадянин Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 документований УДМС у Запорізькій області посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_1 , яку видано органом 2301, терміном дії – до 20.01.2030.

09.05.2025 року за вхід №4068/1/2301-25 до УДМС у Запорізькій області надійшло подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 08.05.2025 № 711/9/01-2025 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , яке для подальшої роботи скеровано до Запорізького відділу УДМС у Запорізькій області.

Відповідно до подання що громадянин Азербаджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематично порушує положення Закону України «Про дорожній рух», постанову Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» за що був притягнутий до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення: 1) 28.02.2020 постанова БАА № 331080 за ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху); 2) 23.06.2020 постанова ДПО №18987060 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР); 3) 23.08.2020 постанова АМЕ №3020908 за ч.2 ст. 122 КУпАП (керування ТЗ без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби повторно); 4) 22.09.2020 постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/7291/20 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції); 5) 01.12.2021 постанова ЕАО № 5095575 за ч.1 ст. 126 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху) 6) 03.12.2021 постанова ЕАО № 5103966 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування ТЗ не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії) 7) 16.01.2022 постанова ЕАО № 5235852 за ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування ТЗ не пред`явив посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії) 8) 15.11.2022 постанова ЕГА №861644 за ч. 1 с. 175-1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) 9) 17.01.2023 постанова БАВ №280257 за ч. 1 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів); 10) 08.02.2023 постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі №337/639/23 за 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції); 11) 23.03.2023 постанова ЕАС № 6722848, за ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху) 12) 06.03.2023 постанова ЕАС № 6637982 за ч.4 ст. 126 КУпАП (керування ТЗ будучи позбавленим права керування); 13) 04.04.2023 постанова БАБ № 623973 за ч. 3 ст. 121 (керування водіями транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов); 14) 05.07.2023 постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя у справі № 337/3264/23 за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами); 15) 13.07.2023 постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя у справі № 337/3664/23 за ч.5 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами); 16) 16.08.2023 постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя у справі № 337/3845/23 за ч.5 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами); 17) 26.04.2024 постанова ЕНА № 2001621 за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування); 18) 12.05.2024 постанова ЕНА № 2126597 за ч. 2 ст. 122 КУпАП (порушення водіями правил проїзду перехресть); 19) 14.03.2025 постанова ЕНА №4267906 за ч. 1 ст. 122 (перевищення водіями технічних засобів встановлених обмежень швидкості руху та порушення інших ПДР) 20) 29.07.2024 постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/3270/24 за ч.5 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами); 21) 28.08.2024 постановою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/6077/24 за ч.5 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами); 22) 03.05.2025 постанова ЕНА №4639821 за ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості.

ОСОБА_1 не виконує обов`язки щодо сплати заборгованості за виконавчими документами, не виконує рішення судів щодо позбавлення його права керування транспортним засобом. Вказані дії ОСОБА_1 створюють загрозу громадському порядку, здоров`ю, а також захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

На підставі пункту 2, 3, 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію», 05 червня 2025 року Запорізьким відділом УДМС у Запорізькій області прийнято рішення про відкликання іноземцю дозволу на імміграцію в Україну.

05 червня 2025 року, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про імміграцію», прийнято рішення про відкликання посвідки на постійне проживання. Рішення про відкликання дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання є дійсними та оскаржують ся позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 280/5600/25, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 року, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №230122600000077 від 05.06.2025 про відкликання, громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 від 24.01.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про імміграцію», дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Пунктом 21 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 198, визначено, що дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу. Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Суд зазначає, що подання Управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 08.05.2025 № 711/9/01-2025 підготовлене ним в межах компетенції, визначеної Законом України «Про Національну поліцію», та направлене відповідачу 2 у порядку, визначеному законодавством. При цьому, у поданні зазначено фактичні дані щодо вчинення позивачем конкретних протиправних дій, які завдали шкоду громадському порядку в Україні. Відповідач 2, в свою чергу, скерував подання до відповідача 1, яким на підставі результатів аналізу зазначеної інформації прийнято відповідне рішення про відкликання позивачу дозволу на імміграцію в Україну, та, відповідно, відповідачем 2 прийнято рішення про відкликання посвідки на постійне проживання.

У висновку Запорізького відділу УДМС України в Запорізькій області відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну від 05.06.2025 зазначено, що позивач порушував вимоги статті 14 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Надані суду документи свідчать про свідоме та тривале нехтування позивачем вимог діючого законодавства України. Порушення законів (міграційних, кримінальних) є правомірною підставою для видворення іноземців, якщо це втручання відповідає вимогам законності, переслідує правомірну мету (національна безпека, громадський порядок) та є пропорційним, відповідно до ст. 8 Конвенції (право на повагу до сімейного/приватного життя).

Бажання іноземця чи особи без громадянства зберегти свої сімейні права та дотримуватися прав та законних інтересів дитини покладає саме на цю особу передбачені діючим законодавством обов`язки, вказані права не можуть бути реалізовані шляхом незастосування державними органами до цієї особи наслідків незаконного перебування в Україні всупереч діючого законодавства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 343/2242/16, від 10.10.2019 у справі №2340/2910/18, від 12.08.2020 у справі №755/14023/17, від 13.10.2021 у справі №263/14519/20, від 13.04.2021 у справі №211/1113/18 (2-а/211/91/18), від 26.01.2022 у справі №200/9761/20-а.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах, визначених законодавством і порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення немає.

Ухвалою суду від 07.07.2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Середою Дмитром Миколайовичем про забезпечення позову до подання позовної заяви, зупинено дію рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства за № 2328130100018579 від 05.06.2025 року, винесеного Запорізьким відділом Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, яким зобов`язано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинути територію України у термін до 03.07.2025 року до набрання законної сили рішенням за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізького відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.06.2025 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.07.2025 року підлягають скасуванню.

Водночас, згідно із ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Керуючись статтями 241-246, 288 КАС України, суд

вирішив:

відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Запорізького відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 37834773, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв 37 батальойну, буд. 12-Б) про визнання протиправним та скасування рішення у повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07.07.2025 року шляхом зупинення дії рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства за № 2328130100018579 від 05.06.2025 року, винесеного Запорізьким відділом Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, яким зобов`язано гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покинути територію України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін