Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №334/4241/18 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 13.05.2026

Справа № 334/4241/18

Провадження № 2/334/1301/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, в обґрунтування якого зазначило, що 26.12.2007 року Акціонерно-комерційний банк солідарного розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 247М/07/Е, відповідно до умов якого Банк надав Боржнику кредит у сумі 5000,00 доларів США, зі строком повернення та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі не пізніше 25.12.2009 року.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника, що випливають з Кредитного договору, 26.12.2007 року Банк уклав з ОСОБА_2 . Договір поруки № 247М/07/Е/1п, відповідно до умов якого останній, як Поручитель, поручався за виконання Боржником умов Кредитного договору власними коштами.

Банк (кредитор) свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 5000,00 доларів США, однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, грубо, порушуючи істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 15.05.2018 року виникла заборгованість у розмірі 4983,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 130414,97 грн., яка складалась з заборгованості за кредитом в розмірі 2707,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 70863,35 грн., заборгованості по відсотках в розмірі 2275,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 59551,62 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 4983,14 доларів США, а також понесені судові витрати у розмірі 1955,10 грн.

Вказана справа перебувала в провадженні судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісакова Д.О.

Згідно розпорядження керівника апарата Ленінського районного суду м. Запоріжжя № 60 від 26.10.2018 року, вказана справа Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями була передана на розгляд судді Т.Ф. Турбіній.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2019 позов ПАТ «Укрсоцбанк» було задоволено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.07.2020 було задоволено заяву АТ «Альфа-Банк», замінено у виконавчому провадженні ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_2 в особі представника – ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2019 – відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 08.01.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 в особі представника – ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2019, заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позивача ПАТ «Укрсоцбанк» замінено на його правонаступника АТ «СЕНС БАНК».

Представником відповідачів надано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у позові, оскільки заборгованість за кредитом була погашена у повному обсязі, однак за спливом значного проміжку часу відповідні квитанції не збереглися. Кінцевий термін, у який банк міг пред`явити до відповідачів вимогу про стягнення заборгованості, 25.12.2012, однак банк звернувся до суду лише 15.06.2018. Просить застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Представник АТ «СЕНС БАНК» в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, представник відповідачів просив справу розглянути без їх участі, у задоволенні позову відмовити з наведених у відзиві підстав.

Суд, вивчивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що 26.12.2007 року Акціонерно-комерційний банк солідарного розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 247М/07/Е, відповідно до умов якого Банк надав Боржнику кредит у сумі 5000,00 доларів США, зі строком повернення не пізніше 25.12.2009 року та сплатою 21 % за користування кредитом.

Того ж дня Банк в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника, що випливають з Кредитного договору № 247М/07/Е, уклав з поручителем ОСОБА_2 . Договір поруки № 247М/07/Е/1п, відповідно до умов якого останній згідно п.1.1 Договору, як Поручитель поручався власними коштами за виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору.

Згідно п.2.1.1 вказаного договору поруки, сума кредиту складає 5000,00 доларів США, процентна ставка за користування кредитом – 21% річних, дата повернення кредиту – не пізніше 25.12.2009 року.

Банк (кредитор) свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи та не було спростовується відповідачами.

Згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №2) позичальник зобов`язаний 25 числа кожного місяця, у період з 25.01.2008 по 25.12.2009, здійснювати платежі на погашення кредиту у сумі 208,33 доларів США (25.12.2009 - 208,41 доларів США).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з довідкою банку, позичальником було сплачено на погашення основної заборгованості за кредитом 2292,32 долари США, останній платіж на погашення основної заборгованості був сплачений (зарахований) 26.11.2008. На погашення процентів всього було сплачено 1580,10 доларів США.

Згідно з розрахунком банку, заборгованість за кредитним договором становить 4983,14 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 130414,97 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2707,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 70863,35 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 2275,46 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становила 59551,62 грн., та пені за останній календарний рік у розмірі 775,68 доларів США – за несвоєчасне повернення кредиту, а також 651,93 доларів США – за несвоєчасне повернення відсотків.

Отже, позичальником було сплачено на погашення основної заборгованості за кредитом 2292,32 долари США, з 26.12.2008 виникла прострочена заборгованість за кредитом і станом на 27.12.2009 заборгованість становить 2707,68 грн.

За умовами кредитного договору в межах строку кредитування загальний розмір процентів станом на 27.12.2009 становив 1109,94 долари США. За вказаний період було сплачено 953,95 доларів США.

З 26.12.2008 на прострочену суму заборгованості банк нараховував проценти за встановленою договором кредиту процентною ставкою 21% до 14.05.2018, всього на прострочену заборгованість було нараховано проценти у сумі 2745,62 долари США. У вказаний період боржником було сплачено 626,25 доларів США, які були зараховані на погашення процентів.

Отже, за період з дати укладення кредитного договору по дату розрахунку банку (14.05.2018) банком було нараховано проценти у сумі 3855,56 доларів США, всього було сплачено 1580,10 доларів США, таким чином, заборгованість за процентами становить 2275,46 доларів США (3855,56 - 1580,10 = 2275,46).

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у пп. 1.1, 2.4, 2.5, 3.3.13 цього договору, позичальник сплачує пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов`язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

ПАТ «Укрсоцбанк» наводить розрахунок пені у розмірі 775,68 доларів США за несвоєчасне повернення кредиту, та 651,93 доларів США – за несвоєчасне повернення відсотків, однак позовних вимог про її стягнення не пред`являє.

При вирішенні спору суд враховує сталу судову практику, що положення статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики та статей 610, 611 ЦК України щодо нарахування пені застосовуються лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, так як у охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і пеню припинилося у зв`язку із закінченням строку кредитування.

Судом встановлено, що в межах строку кредитування були нараховані проценти у сумі 1399,87 доларів США (1109,94 + 289,93 = 1399,87), а також після закінчення строку кредитування (з 25.12.2009 по дату розрахунку) були нараховані передбачені договором проценти за користування кредитом у сумі 2455,69 доларів США.

Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України. Отже, права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України,зв`язку з яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З такими вимогами позивач до суду не звертався.

Відтак, нарахування процентів у сумі 2455,69 доларів США за користування кредитом згідно зі ст. 1048 ЦК України після 25.12.2009 не відповідає вимогам закону, а сплачені і зараховані на їх погашення 626,25 доларів США належить зарахувати на погашення заборгованості, яка існувала станом на 25.12.2009.

Враховуючи, що розмір правомірно нарахованих процентів становить 1399,87 доларів США, боржником було сплачено на погашення процентів всього 1580,10 доларів США (з урахуванням 626,25 доларів США, сплачених після 25.12.2009), тому заборгованість по процентам відсутня, у зв`язку з чим вимога про стягнення заборгованості по процентам задоволенню не підлягає.

Представником відповідачів у відзиві заявлено про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості по кредиту.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20) вказано, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Згідно з умовами кредитного договору, строк кредитування встановлено до 25.12.2009.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором і матеріалів справи останній платіж позичальником був здійснений 03.10.2013. Таким чином, перебіг позовної давності визначається з моменту останнього платежу по кредиту, тобто з 03.10.2013, і закінчується 03.10.2016, що узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Верховного суду від 15 січня 2021 року у справі № 494/366/19.

З позовом про стягнення заборгованості банк звернувся 15.06.2018, тобто з пропуском загального строку позовної давності, а тому заява представника відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з позичальника підлягає задоволенню.

За встановлених обставин на перебіг строку позовної давності не впливає надана позивачем копія вимоги до боржника і поручителя про погашення кредиту, яка надсилалася на їх адресу 23.05.2018. Таким чином, у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної даності.

Щодо відповідальності поручителя ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов`язань за Кредитним Договором Поручитель разом з Відповідачем солідарно відповідає перед Позивачем у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним Договором.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Згідно з п. 3.1.1 Договору поруки від 26.12.2007 року за № 247М/07/Е/1п у випадку не виконання позичальником ОСОБА_1 боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, Поручитель зобов`язаний здійснити виконання боргових зобов`язань, в обсязі заявленому Банком протягом одного робочого дня з дати отримання відповідної письмової вимоги.

Сторони кредитного договору узгодили, що строк дії кредитного договору №247М/07/Е від 26.12.2007 року встановлений до 25.12.2009.

Протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явив вимоги до поручителя, оскільки з позовом до суду звернувся 15.06.2018. Не спростовує таких висновків суду надана позивачем копія вимоги до боржника і поручителя про погашення кредиту, надіслана на їх адресу 23.05.2018, оскільки вона направлялась поручителю після припинення поруки. Відтак, у задоволенні позову про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю вимог.

У зв`язку з відмовою у позові відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 89, 141,247, 263-265, 268ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса: адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.