Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №307/1852/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1852/26

Провадження № 3/307/511/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , працюючої в.о. директора Нижньоапшанської гімназії Апша, Тячівського району, Закарпатської області,передбачене ч. 5 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2026 року о 10:20 год. в с. Нижня Апша, по вул.. Шкільна, 17, в приміщенні Нижньоапшанської гімназії Апша, виникла бійка між учнями 9-х класів, а саме: ОСОБА_2 , 2011 р.н., ОСОБА_3 , 2010 р.н., ОСОБА_2 , 2011 р.н. і ОСОБА_4 , 2011 р.н., про що директор гімназії дізналася 07.04.2026 року та не повідомила про дану подію поліцію.

ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнала себе винною у вчиненому правопорушенні та щиро покаялася.

Суд, заслухавши усні пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 173-4 КУпАП адміністративним правопорушенням є неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.

Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, зокрема, розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , протоколом засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) № 1 від 09.04.2026, а також іншими матеріалами проведеної перевірки, котрі як докази в своїй сукупності є достатніми, відповідають критеріям належності і допустимості.

При цьому, доказів, які б спростовували наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.5 ст.173-4 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , її особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, те, що вона офіційно працевлаштована, раніше протягом року не піддавалася адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Щире розкаяння ОСОБА_1 суд визнає обставиною, що пом`якшує її відповідальність за адміністративне правопорушення.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.

Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При вирішенні питання про малозначність діяння, вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя виходить з того, що така малозначність має полягати в сукупності трьох умов:

1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу правопорушення, передбаченого законом про адміністративну відповідальність, тобто всіх тих передбачених у законі об`єктивних і суб`єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) КУпАП характеризують певний склад правопорушення;

2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки чи шкоди, яка є типовою для певного правопорушення. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;

3) малозначне діяння не повинно бути суб`єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами справи, проаналізувавши дії ОСОБА_1 та їх наслідки, доходить переконання, що такі дії не спричинили істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_1 повністю визнала себе винуватою у вчиненому правопорушенні, щиро розкаялася, усвідомила неправомірність своїх дій, раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувалася, а також є підстави вважати, що вона не буде допускати подібного порушення надалі.

За такої сукупності обставин у справі суд дійшов висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення є малозначним, і її можна звільнити від адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

На підставі викладеного, керуючись стст.22,173-4,283,284 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Закрити справу відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тячівського

районного суду: В.В. Чопик