Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №299/911/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/911/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий – суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 2025071080000696 від 03 грудня 2025 року, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинськ, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби, який перебуває на посаді солдат, у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого 28.11.2025 вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі статтей 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки (вирок не набрав законної сили, апеляційна скарга перебуває в процесі розгляду),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2025 року, близько 18 години 06 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку №56 по вулиці Чкалова в м. Виноградів Берегівського району, Закарпатської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, керуючись раптовим умислом на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, в ході раптово виниклої конфліктної ситуації з потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заподіяння смерті останній, тримаючи у правій руці ніж, викрикував у бік потерпілої погрози вбивства, наніс ним ОСОБА_4 три удари в область голови, спричинивши ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді різаних ран м`яких тканин в ділянці зовнішнього краю лівої брови та скроневої ділянки зліва і волосистої частини голови в тім`яно-потиличній ділянці справа.

Проте ОСОБА_4 , після отримання тілесних ушкоджень, вдалося втекти від ОСОБА_5 , добігти до магазину «Velotime», що розташований за адресою: вулиця Чкалова, 87 Б, місто Виноградів, Берегівського району, Закарпатська область з метою отримання допомоги від сторонніх осіб.

В цей час ОСОБА_5 будучи впевненим, що не вчинив усі дії, які вважав необхідними для спрямованих на заподіяння смерті ОСОБА_4 до кінця, почав переслідувати останню та викрикував в бік потерпілої погрози вбивства, втім останній був затриманий працівниками поліції неподалік магазину «Velotime».

Дії ОСОБА_5 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України, як незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у скоєні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що того дня приїхав у м. Виноградів близько 05:00 год. Знаходився поблизу магазину по вул. Чкалова, випивав з компанією. Бачив потерпілу, яка йшла з автовокзалу, мала конфлікт з іншими чоловіками. Ніякої розмови він з потерпілою не мав, удари їй не наносив, ножа при собі не мав, ніякі предмети у нього не вилучали.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується показами потерпілої.

Так, допитана в судовому засіданні 16.04.2026 потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що події відбулися 03 грудня 2025 року у темну пору доби, по вул. Чкалова в місті Виноградів, біля автовокзалу. Вона вийшла з автобуса, пройшла з автобусної зупинки біля трьох хвилин і побачила, що незнайомий чоловік іде їй на зустріч, тримаючись щось у руках. Ствердила, що цим незнайомцем був саме обвинувачений ОСОБА_5 . Коли розминулись, він відразу наніс їй удар по голові, а потім ще кілька ударів викрикуючи, що «заріже її» та висловлюючись нецензурними словами. Вона стала кричати, накрила голову сумкою і тікала від нього. У відповідь обвинувачений сказав, що хай кричить, це їй не допоможе. Якби не сумка, від нанесених ударів вона б впала на землю. Обвинувачений її наздоганяв, бив по плечах. Вона добігла до магазину, де побачила чоловіків, один з яких (власник магазину) впустив її всередину приміщення магазину та зачинив двері. В магазині була ще жінка, яка крикнула на обвинуваченого. Потерпіла викликала поліції, а обвинувачений в той час присів біля магазину та очікував. Працівник поліції приїхали через хвилину, затримали обвинуваченого. Через п`ять хвилин приїхали медики та надали їй допомогу, відвезли до лікарні, де зробили рентген голови. Вважає, що можливо обвинувачений перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Після оголошення перерви в судовому розгляді кримінального провадження потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про проведення судового розгляду кримінального провадження у її відсутність.

Учасники кримінального провадження на участі потерпілої в судовому засіданні не наполягали, тому подальший розгляд справи проведено у її відсутність.

Крім показів потерпілої ОСОБА_4 , вина обвинуваченого ОСОБА_5 стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме:

- протоколом огляду місця події від 03.12.2025 та ілюсторовоною фототаблицею до протоколу, згідно яких безпосереднім об`єктом огляду була земельна ділянка перед будинком АДРЕСА_2 , на якій перед воротами на землі виявлено жерстяну пляшку марки «REVO» та на паркані даного дворогосподарства виявлено ніж загальною довжиною близько 14,5 см з рожевою ручкою, які вилучено та поміщено до паперових конвертів НПУ СУ (а.п. 3-12);

- протоколом огляду предмету від 04.12.2025 з додатками, згідно якого безпосереднім предметом огляду являється оптичний диск типу DVD-R poзміром 4.7 ГБ, на якому розміщено 1 відео файл формату МР4, під назвою: «video chkalova» розміром 6,50 МБ (6 819 840 байт) тривалістю - 00 хвилини 36 секунд. За допомогою персонального комп`ютера та програмного забезпечення, а точніше програвана «КМРІауеr 64х», було відкрито файл під назвою - «video chkalova». Під час відкриття даного файлу було встановлено, що ним являється відеозапис із камери відеоспостереження розміщеної на електроопорі по вул. Чкалова в м. Виноградів Берегівського району за 03.12.2025 року. Переглянувши вказаний відеозапис було встановлено, що 03.12.2025 року о 18 годині 05 хвилини 52 секунди ОСОБА - 1 в швидкому темпі наздоганяє ОСОБУ – 2, яка тікає по вул. Чкалова в м. Виноградів Берегівського району в напрямку перехрестя вулиці Чкалова та вулиці Мала Польова що в м. Виноградів, Берегівського району (скріншот №1, скріншот №2) ( а.п. 17-19);

- висновком експерта №111/В від 05.12.2025, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 1983 р.н., з врахуванням відомих обставин справи, у відповідності до запитань, поставлених на вирішення експертизи, судовий експерт прийшов до підсумків, що у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: різаних ран (згідно записів в мед.документації) м`яких тканин в ділянці зовнішнього краю лівої брови та скроневої ділянки зліва і волосистої частини голови в тім`яно-потиличній ділянці справа.

Описані вище тілесні ушкодження виникли внаслідок дії гострого ріжучого предмету, не виключено ножем, чи інших подібних предметів, при нанесенні ударів ними, що відповідає обставинам та вкладається в строки на які вказує потерпіла, а саме 03.12.2025 року.

В момент спричинення їй виявлених тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися в будь-якому положенні, повернутою передньою та задньою поверхнею голови, відносно травмуючого предмету.

Виникнення вказаних вище тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту на тверду поверхню - виключено.

Дані тілесні ушкодження спричинили розлад здоров`я понад 6 але не більше 21 дня чи незначну стійку втрату працездатності і по цій ознаці згідно п. 2.3.3., п.2.3.2«а» "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначну стійку втрату працездатності (а.п. 25-27);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.12.2025, згідно якого обвинуваченого ОСОБА_5 затримано 03.12.2025 о 20:17 год в порядку ст. 208 КПК України (а.п. 28-32).

Оцінюючи покази обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать матеріалам справи, не узгоджуються із доказами зібраними по справі, зокрема із показами потерпілої.

За вказаних обставин, суд відхиляє доводи обвинуваченого про те, що він не наносив удари потерпілій, не наздоганяв її, не бажав позбавити її життя.

Покази обвинуваченого та невизнання вини обвинуваченим суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого умислу на скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховує спосіб та знаряддя злочину - наявність у обвинуваченого ножа, кількість, характер та локалізацію ножових поранень - зокрема, нанесення ударів ножем саме в місце розташування життєво важливих органів – область голови, що дає підстави для висновку про те, що він діяв з прямим умислом на позбавлення потерпілої життя, поведінку винного, а відтак суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 15 КК України та положень пунктів 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України з приводу порушеного питання у своїх рішеннях (№ 5-32кс12 від 31 січня 2012 року (Постанова № 5-32кс12), № 5-26кс13 від 4 липня 2013 року (Постанова № 5-26кс13), № 5-46кс13 від 14 листопада 2013 року (Постанова № 5-46кс13), № 5-10кс14 від 26 червня 2014 року (Ухвала № 5-10кс14), № 5-32кс14 від 11 грудня 2014 року) неодноразово висловлювала правову позицію про те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в ціль його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

Для вчинення злочину обвинуваченим було використано ніж, тобто знаряддя, що об`єктивно може спричинити смерть. Удари ножем завдавалися обвинуваченим у життєво важливу ділянку тіла - область голови, тобто будучи достеменно обізнаним, що при ушкодженні життєво важливих органів вижити майже неможливо. Не зупинившись після нанесених ударів обвинувачений продовжував наздоганяти потерпілу, однак не зміг довести свої протиправні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Отже, характер, послідовність і динамічність дій обвинуваченого, його поведінка під час і після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої та механізм їх спричинення, знаряддя злочину, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною першою статті 115 КК України і свідчать про те, що суд має всі обґрунтовані підстави визнати, що обвинувачений у даному випадку діяв з прямим умислом та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть смерть потерпілої, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від його волі.

При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце.

Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України - незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлені.

При призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого:

- довідка КНП “Нововолинська центральна міська лікарня” від 27.01.2026 № 341/01/01-07, згідно якої ОСОБА_5 за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався, під консультаційним наглядом у зазначених спеціалістів не перебуває ( а.п.37 );

- висновок судово-психіатричного експерта № 30 від 29.01.2026, згідно якого ОСОБА_5 у період інкримінованого йому кримінального правопорушення міг розуміти значення своїх дій та керувати ними та може у теперішній час (а.п. 44-50);

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 295 від 17.10.2024, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_5 з 17.10.2024 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (а.п.35);

- вимоги про наявність судимості щодо ОСОБА_5 , згідно яких ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності (а.п. 38-39, а.с. 64-67).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання, а саме з 03 грудня 2025 року.

Обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: предмет схожий на ніж загальною довжиною 14,5 см з рожевою рукояткою та бляшану пляшку марки «Revo» чорного кольору, які зберігаються в камері речових доказів Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області (а.п. 13-14) - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийОСОБА_1