Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №591/8279/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8279/25

Провадження № 2-а/591/481/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника позивача Мовчана Р.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу № 591/8279/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

23.07.2025 позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210? ч. 3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. у зв`язку з неявкою по повістці .

Позивач вважає постанову протиправною. У постанові не розкрита суть правопорушення та маються розбіжності у даті встановлення факту правопорушення. Позивача не було повідомлено у належний спосіб про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивач не отримував повістьк про виклик його до ТЦК та СП.

Позивач просить: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №Х 02/25-322 від 22.02.2025 якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 02.09.2025 позовну заяву було залишено без руху. Ухвалою від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Ухвалою від 29.12.2025 за клопотанням представника позивача призначено судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним Позивачу було направлено пошовим зв`язком повістку, яка не була вручена у зв`язку з відсутністю адресата. Це є належним повідомленням. Позивач не прибув по повістці, яка була централізовано сформована в Державному реєстрі та надіслана позивачу засобами поштового за адресою, яка відповідає його обліковим даним . В діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. Також зазначає про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом. Просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що відповідачами не доведено, що повістка була направлена позивачу, на момент прийняття оскаржуваної постанови закінчився тримісячний строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У судове засідання представники відповідачів не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним (а.с. 58).

Як вбачається з інформації з Державного демографічного реєстру позивач з 23.10.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

11.11.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була сформована повістка №1104426, якою зобов`язано позивача з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 21.11.2024 о 14:00 год. для уточнення даних.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення мається опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення на адресу позивача. Відповідно до копії конверту поштове відправлення було надіслано позивачу 11.11.2024 та було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою .

У призначений час позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана обставина не заперечується сторонами у справі.

12.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 складено протокол №Х 02/25-322 про адміністративне правопорушення відносно позивача. Відповідно до протоколу 12.02.2025 у приміщенні КУ Сумська міська клінічна лікарня №5 було встановлено, факт порушення позивачем під час дії особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом по повістці (розпорядженню) 21 листопада 2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження ВЛК та визначення призначення без поважних причин, вищначених переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №673.

Своїми діями позивач порушив абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У протоколі позивач власним підписом підтвердив, що отримав другий примірник протоколу. Позивача було повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 22.02.2025 о 15:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та роз`яснено права і обов`язки.

Додатками до протоколу вказано довідку доставлення, копію паспорта, повістку №1104426, облікову картку.

Постановою №Х 02/25-322 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.02.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Суть правопорушення, яка зазначена у постанові, є аналогічною викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи положення наведених вище норм на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв особливий період.

Відповідно до абзацу 2 частини першої та частини третьої статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Судом встановлено, що фактичною підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, на підставі спірної постанови слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, у зв`язку з неприбуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк і місце, зазначені в повістці для уточнення даних.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Згідно із підпунктом 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до матеріалів справи поштове відправлення було направлено на адресу позивача за десять днів до дати, визначеної у повістці для прибуття позивача. Поштове відправлення повернуто відправнику у зв`язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою.

Таким чином, враховуючи дотримання відповідачем положень п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 560, щодо належного оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає, що невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП.

Доводи позивача про неповідомлення його належним чином про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не спростовують вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Враховуючи наведені вище положення законодавства, повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за місцем проживання вважається належним підтвердженням оповіщення про необхідність явки до ТЦК та СП. Поштове відправлення було направлено за адресою зареєстрованого місця проживання позивача, цю ж адресу позивач вказує у позовній заяві як адресу проживання. Позивачем не надано доказів та не повідомлено обставин, які б перешкоджали йому отримати повістку у поштовому відділенні та з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою.

Доводи позивач відносно невручення позивачу копії протоколу та неповідомлення про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються копією протоколу, в якому позивач власним підписом підтвердив, що йому роз`яснено права, повідомлено про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення та вручено копію протоколу.

Стосовно доводів позивача про наявність недоліків у складених відносно позивача протоколі та постанові, суд бере до уваги співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може бути наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.

У даній справі суд констатує, що під час розгляду справи не було встановлено таких процедурних порушень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Судом не встановлено порушень з боку відповідача під час винесення спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б давали підстави вважати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановою недоведеною.

З урахуванням викладеного, суд зазначає те, що у даному випадку за наявності фактичного складу адміністративного правопорушення, але за наявності окремих недоліків (описок) в тексті протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, така постанова не може бути скасована з формальних підстав.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, підтвердженим є факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з неявкою позивача за повісткою до центру комплектування, а тому складання постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності, є правомірним, тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 5, 8, 14, 22, 72-79, 136, 139, 211, 220, 241-246, 250, 271, 286 КАС України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №Х 02/25-322 від 22.02.2025 про накладення адміністративного стягнення відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 13.05.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко