Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №308/913/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/913/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі представника Закарпатської митниці – Селеша О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Чоланюка С.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 000 (сто тридцять шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови суду, 30.12.2025 року о 13 год. 08 хв. в зону митного контролю на ділянку «В?їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав автобус марки «SCANIA». моделі «TDX-27 ASTROMEGA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , де в якості пасажира слідував громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який прямував у приватних справах з Італії в Україну.

Формою проходження митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». До митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було подано закордонний паспорт - НОМЕР_3 від 30.05.2017 року.

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 05.08.2021 року через пункт пропуску «Устилут-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці, гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» було ввезено легковий автомобіль марки «RENAULT», моделі «LAGUNA». номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 .

Станом на 30.12.2025 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться.

В своєму поясненні громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підтвердив факт ввезення зазначеного транспортного засобу на митну територію України. На даний час транспортний засіб знаходиться на території України. В митницю щодо продовження терміну перебування транспортного засобу на території України гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звертався та отримав відповідь від Волинської митниці №7.3-17/8123 від 21.07.2022, в якому продовжено термін перебування транспортного засобу на території України але не більш, як на 60 днів. Грошових коштів для забезпечення сплати штрафу на момент перетину кордону при собі не має.

Згідно з інформацією, отриманої з мережі Інтернет (сайт «mobile.de»), вартість аналогічного подібного до вищезазначеного транспортного засобу становить 2850 євро, що згідно з курсом НБУ станом на 30.12.2025 року складає 141509 грн. 63 коп.

Таким чином, громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «LAGUNA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.

За даним фактом співробітниками Закарпатської митниці Держмитслужби відносно громадянина Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складено протокол №0946/UA305000/2025 від 30.12.2025 року про порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Чоланюк С.Ю., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити адміністративне провадження за відсутністю у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову суду незаконною, оскільки суд прийшов до помилкового висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, доведена матеріалами справи. Зазначає, що судом першої інстанції порушено право особи на справедливий суд (доступ до правосуддя), так як відмова суду у проведенні відеоконференції без вагомих причин порушує право на доступ до правосуддя та принципи справедливості, що підтверджується позицією Верховного Суду. Звертає увагу, що гр.Італії ОСОБА_1 не міг після 24.02.2022 вивезти вищевказаний транспортний засіб з митної території України, оскільки він є громадянином Італії, внаслідок ведення бойових дій, побоюючись за своє життя, виїхав до свого постійного місця проживання 08.05.2022 і до 30.12.2025 на територію України не повертався. Вважає, що дані обставини вказують на наявність обставин непереборної сили. Таким чином вважає, що у гр.Італії ОСОБА_1 були перешкоди, які не давали йому можливості в установлений термін вивезти автомобіль. Просить суд врахувати звернення гр.Італії ОСОБА_1 із заявою до митниці про продовження терміну митного режиму тимчасового ввезення транспортного засобу у зв`язку з воєнним станом та наслідком чого неможливістю виконати дане зобов`язання. Вважає, що в діях гр.Італії ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

До початку судового засідання від адвоката Чоланюка С.Ю. надійшло клопотання, в якому він зазначив, зокрема, що в разі якщо судом буде встановлено ознаки і склад адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , просить призначити інший вид стягнення, а саме конфіскувати транспортний засіб.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Чоланюка С.Ю., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи вже відкладався за клопотанням сторони захисту.

У цьому контексті, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», у якому зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. Отже, будь-яких підстав, що унеможливлюють проведення судового розгляду за відсутності учасників судового процесу, апеляційний суд не вбачає.

Заслухавши пояснення представника митниці – Селеша А.О., який заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити їх без задоволення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП, 486 МК України завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи про порушення митних правил, протокол за вчинення яких складено відносно гр.Італії ОСОБА_1 , дотримані вимоги матеріального та процесуального права, що обставини за яких останній порушив митні правила, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 6 ст. 481 МК України відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам.

Так, ст. 458 МК України, передбачено, що порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митний орган цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України від 13 березня 2012 року № 4495-VI тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно з ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб. Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення. Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Відповідальність за ч. 6 ст. 481 МК України передбачає за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Так, з протоколу про порушення митних правил № 0946/UA305000/2025 від 30.12.2025 вбачається, що в цей же день о 13 год. 08 хв. в зону митного контролю на ділянку «В?їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав автобус марки «SCANIA», моделі «TDX-27 ASTROMEGA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , де в якості пасажира слідував громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який прямував у приватних справах з Італії в Україну.

Формою проходження митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». До митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було подано закордонний паспорт - НОМЕР_3 від 30.05.2017 року.

Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Центр» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 05.08.2021 року через пункт пропуску «Устилут-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці, гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» було ввезено легковий автомобіль марки «RENAULT», моделі «LAGUNA». номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , та станом на 30.12.2025 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значиться.

Таким чином, гр.Італії ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «LAGUNA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.

Незважаючи на заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, його вина стверджується: вказаним протоколом про адміністративне правопорушення у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; поданням Закарпатської митниці у порядку ст. 522-1 МК України; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 30.12.2025; ксерокопією паспорту ОСОБА_1 ; довідкою обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення за 05.08.2021 (реєстраційний номер транспортного засобу AW489WT); витягом курсу валют НБУ станом на 30.12.2025; копією заяви Брешія Вінченсо адресовану начальнику Волинської митниці від 11.07.2022 про продовження терміну перебування транспортного засобу на території України до закінчення воєнного стану; відповіддю Волинської митниці від 21.07.2022 на вказану заяву, та іншими матеріалами справи.

Вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України адміністративного правопорушення – перевищення строку тимчасового ввезення або вивезення транспортних засобів особистого користування (понад 30 діб), а саме: легкового автомобіля марки «RENAULT», моделі «LAGUNA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 .

Апеляційним суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 МК України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що гр.Італії ОСОБА_1 не міг після 24.02.2022 вивезти вищевказаний транспортний засіб з митної території України, оскільки він є громадянином Італії, внаслідок ведення бойових дій, побоюючись за своє життя, виїхав до свого постійного місця проживання 08.05.2022 і до 30.12.2025 на територію України не повертався та вважає, що дані обставини вказують на наявність обставин непереборної сили, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, дійсно ОСОБА_1 11 липня 2022 року звертався до Волинської митниці із заявою про неможливість вивезення тимчасово ввезеного транспортного засобу за межі митної території України та просив продовжити строк його перебування в Україні, причиною такого звернення вказав про перебування ним за місцем свого проживання та не в змозі прибути в Україну та вивезти автомобіль за межі території України, проте після завершення воєнного стану, він зобов`язувався вивезти автомобіль в найкоротші терміни (а.с. 23).

В матеріалах справи міститься лист в.о. начальника Волинської митниці М. Татарчука від 21 липня 2022 року №7.3-17/8123, згідно якого Волинською митницею було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2022 року та повідомлено йому, що згідно листа Торгово – промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану та підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно до яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, передбачених, зокрема ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом (а.с.24 – 27).

Проте апеляційний суд звертає увагу на те, що лист Волинської митниці не є нормативно-правовим актом, а носить лише інформаційний характер, а саме по собі включення введення воєнного стану до переліку форс-мажорних обставин не свідчить, що особа через дію введення воєнного стану автоматично звільняється від відповідальності за порушення стану тимчасового ввезення. Така особа має довести у кожному конкретному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між введенням воєнного стану та невиконанням нею взятого зобов`язання.

Крім того, до заяви ОСОБА_1 не додані копії документів, що підтверджують наявність обставин непереборної сили (особистих обставин громадян), пов`язаних з військовою агресією рф проти України, які унеможливлюють виконання взятого ним зобов`язання за вивезенням транспортного засобу за межі митної території України. З урахування наказу Державної митної служби України від 24 лютого 2022 року № 113 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби, на даний час ОСОБА_1 може здійснити вивезення транспортного засобу у зоні діяльності однієї із митниць західного кордону України.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є громадянином Італії, його виїзд за кордон через введення на території України воєнного стану не був обмежений, а тому це не перешкоджало йому вивезти транспортний засіб марки «RENAULT», моделі «LAGUNA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 через митні пункти пропуску, або вжити заходів до його розмитнення.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 перевищено строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України.

Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено право особи на справедливий суд (доступ до правосуддя), так як відмова суду у проведенні відеоконференції без вагомих причин порушує право на доступ до правосуддя та принципи справедливості, що підтверджується позицією Верховного Суду, апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки рішення про проведення відеоконференції є дискреційним правом суду, а не його безумовним обов`язком. Суд може ухвалити таке рішення за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників справи, але воно має бути обґрунтованим і зумовлене причинами, що ускладнюють або роблять неможливою особисту участь, такими як стан здоров`я, необхідність забезпечення безпеки, або ж для забезпечення оперативності судового провадження. Участь сторони у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не повинно містити ознак зловживання своїми процесуальними правами, наприклад безумовно розцінювати відмову у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з необґрунтованими доказами жодної, передбаченої ст.336 КПК України підстави, як порушення права на захист.

Щодо клопотання адвоката Чоланюка С.Ю. про призначення ОСОБА_3 іншого виду стягнення, а саме конфіскувати транспортний засіб, то апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для застосування альтернативного стягнення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки окрім слів сторони захисту, реальних та беззаперечних доказів того, що автомобіль марки «RENAULT», моделі «LAGUNA», номер кузова № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , є в наявності, суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Однак ОСОБА_1 до сьогодні не здійснив ні вивозу транспортного засобу за межі митної території України, ні оформив автомобіль для вільного обігу на митній території України, сплативши митні платежі, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Отже, обираючи міру покарання, суд першої інстанції вірно оцінив обставини правопорушення, особу ОСОБА_1 та призначив адміністративне стягнення в межах санкції ч. 6 ст. 481 МК України.

Інші доводи сторони захисту в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Суд апеляційної інстанції враховує практику ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу адвоката Чоланюка С.Ю., який діє в інтересах гр.Італії ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2026 року - без змін.

Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Чоланюка С.Ю., який діє в інтересах гр.Італії ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2026 року про притягнення гр. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага