Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №683/698/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №683/698/26

Суддя: Андрощук Є. М.

Справа № 683/698/26

1-кп/683/217/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м.Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старокостянтинові кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Киселі Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючий по АДРЕСА_2 , депутатом не обирався, раніше не судимого

за ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи визнаний винним постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025, яка набрала законної сили 03.11.2025, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність цієї постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи та усвідомлюючи що він позбавлений права керувати транспортним засобами, 01 січня 2026 року о 14 год. 35 хв., керував транспортним засобом марки «ВАЗ», моделі «21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул.Польова,1 с.Сахнівці Хмельницького району Хмельницької області, де був зупинений працівниками ГРПП ВП №1 Хмельницького Л ГУ НП в Хмельницькій області, за порушення п.2.1. а) та п.2.5. Правил дорожнього руху, на підставі чого відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 556532 від 01.01.2026 за ч.5 ст.126 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР №556542 від 01.01.2026, які направлено до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявсь та підтвердив, що він був притягнутий Старокостянтинівським районним судом в жовтні 2025 року до адміністративної відповідальності і на нього було накладено адміністративне стягнення – штраф 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років. Разом з тим, він біля обіду 01 січня 2026 року керував автомобілем ВАЗ, 21063, д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Польова,1 с.Сахнівці Хмельницького району, де його зупинили поліцейські та склали адмінпротоколи за керування ТЗ без відповідно посвідчення водія та у стані алкогольного сп`яніння. Також, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що на даний час він не сплатив, визначені судом штрафи.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, тому суд за згодою учасників процесу та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежується допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що характеризують обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніві у добровільності його позиції немає. Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи, досліджений в судовому засіданні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили,доведена, кваліфікація його діяння за ч.1 ст.382 КК України - правильна.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття,а обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості, вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме, що він раніше не судимий, наявність вищевказаної обставини, що пом`якшує та обтяжує покарання, а також ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 не працює, не сплатив штраф, визначений постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21.10.2025, яка набрала законної сили 03.11.2025 у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., тому суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України, необхідне й достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, та можливе без ізоляції його від суспільства з застосуванням положень ст.75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробовуванням, встановленням іспитового строку, з покладенням обов`язків, визначених ст.76 КК України.

Питання речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373 – 376, ч.3 ст.349 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Початком строку відбування покарання рахувати день звернення вироку до виконання.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ», моделі «21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області по вул.Авіаторів,2 м.Старокостянтинів Хмельницької області повернути володільцю - ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Негайно вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua