Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №675/554/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/554/26

Провадження № 2-а/675/18/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання – Хом`як І. Г., представника позивача – адвоката Каруна В. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 379 від 04 вересня 2025 року його притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було те, що позивач не виконав вимогу п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX від 21 березня 2024 року щодо самостійного звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника для отримання направлення на військово-лікарську комісію та проходження повторного медичного огляду у встановлений законом строк до 05 червня 2025 року. ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною та безпідставною, а тому просить скасувати її, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою судді від 17 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з даним позовом, прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду цієї справи по суті.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подано.

Представник позивача адвокат Карун В. П. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; 2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Так, про судове засідання, призначене судом на 12 травня 2026 року о 17 год 00 хв, ІНФОРМАЦІЯ_2 був повідомлений завчасно (26 квітня 2026 року), що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Відтак, виходячи з положень ст. 205 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 19 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 541 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не виконав вимогу п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX від 21 березня 2024 року щодо самостійного звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника для отримання направлення на військово-лікарську комісію та проходження повторного медичного огляду у встановлений законом строк до 05 червня 2025 року.

Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

04 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 прийнято постанову № 379, відповідно до якої ОСОБА_1 за вказане діяння визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн 00 коп.

ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 . 19 серпня 2025 року позивач пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

Зазначені обставини підтверджуються: паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Ізяславським РВ УМВС України в Хмельницькій області 28 травня 2012 року; військово-обліковим документом № 130220229326243500325 від 19 серпня 2025 року.

Не погоджуючись із спірною постановою № 379 від 04 вересня 2025 року, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом із положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX було встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 04 лютого 2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року (далі за текстом - Закон № 4235-ІХ) були внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15 лютого 2025 року.

Аналіз п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX (Закону № 4235-IX від 12 лютого 2025 року) дозволяє дійти висновку, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04 травня 2024 року, зобов`язані були до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У контексті зазначеного суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення № 541 від 19 серпня 2025 року та оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення № 379 від 04 вересня 2025 року, суд встановив, що всупереч нормам ст.ст. 251, 256, 280, 283 КУпАП відповідачем не зазначено, на підставі яких документів ним встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка була визнана обмежено придатною до військової служби.

Посилання на докази, якими обґрунтовується та підтверджуються дана обставина, протокол № 541 від 19 серпня 2025 року та постанова № 379 від 04 вересня 2025 року не містять.

Відсутні будь-які дані про визнання позивача обмежено придатним до військової служби і в наданій відповідачем обліковій картці до військово-облікового документа № 130220229326243500325. У зазначеному документі вказано лише про проходження ОСОБА_1 медичного огляду 19 серпня 2025 року, за результатами якого позивача визнано придатним до військової служби.

Також у наданому відповідачем посвідченні про приписку до призовної дільниці № 160 від 30 січня 2013 року вказано, що ОСОБА_1 за рішенням призовної комісії визнаний придатним до військової служби.

Отже, відповідачем не наведено підстав та доказів на підтвердження виникнення у ОСОБА_1 обов`язку пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач, ухвалюючи спірну постанову, всупереч імперативних вимог ст.ст. 7, 9, 247, 251, 252 КУпАП, не дослідив обставин справи, не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, не зібрав доказів на підтвердження власної позиції щодо допущення позивачем інкримінованого правопорушення.

Таким чином, відповідач не довів факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Тому суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення № 379 від 04 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не може вважатись законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст. 246 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Із матеріалів справи встановлено, що за подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 532 грн 48 коп згідно з чеком переказу коштів від 14 квітня 2026 року.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про скасування оспорюваної постанови, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 205, 243-246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 04 вересня 2025 року № 379 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 532 грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місцезнаходження – АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 .

Суддя: В. І. Столковський