Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №489/3967/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/3967/26

Провадження № 1-кп/489/684/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

13 травня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152040000246 від 09.03.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 09.03.2026, о 15:38 год, знаходячись за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83А, діючи з раптово виниклим умислом, направленим на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді шкоди громадській безпеці, достовірно знаючи про те, що відомості щодо підготовки вибуху не відповідають дійсності, розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості населення, зі свого мобільного телефону марки «Хіаоmі» моделі «Redmi А3» ІМЕI1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , здійснив дзвінок на спецлінію оператора «102» та здійснив усне завідомо неправдиве повідомлення про замінування ринку «Баштанський», що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 146, тобто про підготовку вибуху. У подальшому, під час проведення обстеження ринку «Баштанський» та прилеглої території компетентними органами жодних вибухових пристроїв, речовин або конструктивно схожих на них предметів не виявлено, тобто повідомлення про підготовку вибуху не підтвердилось.

Крім того, 09.03.2026 о 16:52 год ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 43А, продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді шкоди громадській безпеці, достовірно знаючи про те, що відомості щодо підготовки вибуху не відповідають дійсності, розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості населення, зі свого мобільного телефону марки «Хіаоmі» моделі «Redmi A3» ІМЕІ1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ2 - НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , здійснив дзвінок на спецлінію оператора «102» та здійснив усне завідомо неправдиве повідомлення про замінування зупинки громадського транспорту «вул. Космонавтів», розташованої біля будівлі за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 55 Е, тобто про підготовку вибуху. У подальшому, під час проведення обстеження зупинки громадського транспорту та прилеглої території компетентними органами жодних вибухових пристроїв, речовин або конструктивно схожих на них предметів не виявлено, тобто повідомлення про підготовку вибуху не підтвердилось.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 завідомо неправдиво повідомляв про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України.

07.05.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.259 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, не оспорює фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше; на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.

Прокурор, обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та визначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні, зазначив про своє щире каяття.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за фактом завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 07.05.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, повне визнання обвинуваченим своєї вини. Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття та активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання, - відсутні.

Враховуючи зазначене, а також ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.259 КК України у виді позбавлення волі, узгоджене сторонами угоди, та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся. Питання про речові докази підлягають вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Прокурор зазначив, що мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi A3» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 ,з сім-картою НОМЕР_3 був знаряддям вчинення злочину, тому просив застосувати спеціальну конфіскацію.

Пункт 1 ч. 9 ст. 100 КПК України містить імперативну вимогу щодо спеціальної конфіскації знаряддя вчинення злочину, без урахування будь-яких пом`якшуючих обставин та значення майна для обвинуваченого. Прокурор підтвердив, а обвинувачений та захисник не заперечили проти того, що мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi A3» IMEI1 - НОМЕР_1 , IMEI2- НОМЕР_2 ,з сім-картою НОМЕР_3 був знаряддям вчинення злочину, відтак його слід конфіскувати в дохід держави.

Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення експертиз.

Отже, з ОСОБА_4 необхідно стягнути в дохід держави витрати за проведення експертизи звуко- та відеозапису №СЕ-19/115-26/5034-ВЗ у розмірі 2888,16 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.03.2026 у справі 489/2084/26, підлягають скасуванню після набрання вироком законної сили.

Оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07.05.2026, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

В порядку ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 13.05.2026.

Речові докази:

- 3 DVD-R диски - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi A3» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 - конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 2888,16 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень шістнадцять копійок).

Після набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.03.2026 у справі 489/2084/26, - скасувати, а саме:

- арешт на мобільний телефон сріблястого кольору в чохлі червоного кольору марки «Xiaomi» моделі «Redmi A3» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Водафон» НОМЕР_3 .

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1