Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №944/981/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/981/26

Провадження №3/944/806/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

15 лютого 2025 року о 14 год 00 хв військовослужбовець військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду на території військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

26.03.2026 - в судове засідання ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, через перебування в наряді та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

17.04.2026 - в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце належним чином.

13.05.2026 – в судове засідання ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, через перебування в наряді на військовій службі.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи, вважаю, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення можливо розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про військове адміністративне правопорушення А3618 №39 від 18.02.2025, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №463 від 15.02.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від добровільного проходження медичного огляду, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом відмови від у підписі про ознайомлення з протоколом від 19.02.2025, визнавальними письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.

У відповідності до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б КУпАП, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність, що визначено ч. 4 ст. 15 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, які зокрема вчинені в умовах особливого періоду.

Суб`єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцем обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскільки останній, будучи військовослужбовцем, перебував з ознаками алкогольного сп`яніння на території військової частини в умовах особливого періоду, а саме: під час воєнного стану.

Приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 , враховуючи особу, що притягається до адміністративної відповідальності, який є військовослужбовцем, вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення, у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн 60 коп.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.23-24, 268, 283-284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя І.М. Матвіїв