Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №214/11421/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/11421/25

1-кп/214/511/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Жовтні Води Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, одружений, на утриманні дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 29.10.2025 у невстановлений час та місце, в порушення Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної,холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, знайшов предмет зовні схожий на корпус гранати «Ф-1» зеленого кольору та запал до нього. Розуміючи, що знайдені ним предмети відносяться до категорії вибухових пристроїв та вибухових речовин, а також, що в нього відсутній відповідний дозвіл на носіння вибухових речовин та вибухових пристроїв, та те, що носіння таких предметів без передбаченого законом дозволу тягне за собою притягнення до кримінальної відповідальності, діючи умисно поклав їх у середину своєї нагрудної сумки, яка була при ньому, тим самим незаконно придбав вибухову речовину та вибуховий пристрій, після чого того ж дня разом із знайденим раніше вибуховим пристроєм та вибуховою речовиною попрямував до буд.39 по пр-т. Університетський в Саксаганському районі м. Кривий Ріг, таким чином переніс знайдені предмети без передбаченого законом дозволу.

29.10.2025 о 15:07 годині біля буд.27 по пр-ту. Університетський, в Саксаганському районі м. Кривий Ріг ОСОБА_4 був зупинений працівниками Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП. Під час поверхневої перевірки в середині нагрудної сумки ОСОБА_4 , яка знаходилась на ньому, було виявлено корпус гранати «Ф-1» зеленого кольору з запалом, яку розряджено інспектором УВТС, та в подальшому вилучено слідчо-оперативною групою ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Згідно з висновком судової вибухо-технічної експертизи№СЕ-19/104-25/44398-ВТХ від 18.11.2025 предмети, які вилучені 29.10.2025 при огляді місця події та надані на дослідження являються: конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, оборонної ручної гранати «Ф-1» промислового виготовлення, придатний для здійснення вибуху який відноситься до категорії вибухових речовин; модернізованим уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для спорядження ручних гранат типу «РГ-42», «РГД-5», «Ф-1», придатний до використання за цільовим призначенням, для виконання вибуху; споряджений корпус ручної осколкової, оборонної ручної гранати «Ф-1» та модернізований уніфікований запал типу УЗРГМ у конструкційному поєднанні утворюють оборонну осколкову ручну гранату типу «Ф-1», яка відноситься до категорії бойових припасів промислового виготовлення та придатна для здійснення вибуху.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, носіння, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

25.11.2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з умовами угоди підозрюванмй повністю визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов`язуються беззастережно визнати свою вину у пред`явленому обвинуваченні під час судового розгляду.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, наявності пом`якшуючих та відсутності обтяжуючих обставин, сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, обвинуваченому слід призначити покарання наступним чином: за ч.1 ст.263 КК Україниу вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Беззастережно визнав винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні. Проти затвердження угоди не заперечує.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений, його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке на підставі ст. 12 КК України, є тяжкими злочином. Свою винуватість у вчиненні злочину в суді обвинувачений визнав беззастережно та щиро розкаявся.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Суд перевірив угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, підстав для відмови в їх затверджені не встановлено.

Сторонами угоди узгоджена міра покарання із врахуванням наявності обставини, які пом`якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання.

Суд враховує, щире каяття ОСОБА_4 , конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, одружений, не має на утриманні малолітніх (неповнолітніх) дітей, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, звертався за медичною допомогою до лікаря нарколога, є особою з інвалідністю 3 групи, суд вважає можливим призначити йому узгоджену міру покарання за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, за участю його захисника, та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Процесуальні витрати за проведені судові експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 314-316, 368, 373-374, 376, 468-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.11.2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи №СЕ-19/104-25/44398-ВТХ від 18.11.2025 р. в розмірі 4457,00 грн.

Речові докази, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, а саме: DVD-R диски із копіями відеозаписів з боді-камер патрульних поліцейських (475777, 475249), з подією, яка відбувалась 29.10.2025 за адресою: пр-т. Університетський, 21 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення лише у випадках, передбачених ст.ст. 394, 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя