Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №183/3428/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3428/26

№ 1-кп/183/1745/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Дніпропетровська обл.,

м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042350001321 від 28.10.2025 року та за № 12025042350001319 від 28.10.2025 р. за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Літки Броварського району Київської області, який проходить військову службу на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений час та у невстановленому місці, але не пізніше 23.05.2023, у провідного бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на шахрайство, тобто заволодіння грошовими коштів військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців вказаної військової частини, шляхом зловживання довірою свого безпосереднього командира - начальника фінансово-економічної служби військової частини та здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

З метою реалізації злочинного умислу направленого на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 , виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом шахрайства, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення ОСОБА_5 , перебуваючи у довірливих відносинах із своїм безпосереднім командиром - начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , отримав від останнього можливість вільного доступу до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк», а саме логін та пароль доступу, за допомогою яких отримав доступ до електронної послуги автоматизації виплат грошового забезпечення «Зарплатний проект ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2)».

В подальшому ОСОБА_5 , використовуючи свій робочий ноутбук, змінював реквізити банківських карток діючих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , на номери особистих банківських карток, відкритих ним у різних банківських установах України, а також маючи персональні данні вже звільнених з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 військовослужбовців, безпідставно вносив відомості про таких військовослужбовців у програмне забезпечення «Зарплатний проект ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 )», як таких, що проходять військову службу у вказанійвійськовій частині, зазначаючи реквізитами для отримання ними грошового забезпечення, номери особистих банківських карток, відкритих ним у різних банківських установах України.

В подальшому ОСОБА_5 , виконуючи покладені на нього посадові обов`язки, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 про нарахування і виплату грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям, здійснював формування розрахунково-платіжних відомостей про нарахування і виплату грошового забезпечення військовослужбовцям вказаної військової частини із значенням конкретних сум виплат для кожного військовослужбовця, після чого передавав вказані відомості для погодження та підписання начальником фінансово-економічної служби та командиром військової частини НОМЕР_1 .

Після підписання вищевказаними посадовими особами паперових екземплярів розрахунково-платіжних відомостей про нарахування і виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, ОСОБА_5 , за допомогою спеціального програмного забезпечення, на основі вказаних розрахунково-платіжних відомостей формував електронні реєстри на зарахування коштів на карткові рахунки військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (відомість розподілу виплат ОДВ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які фактично мали дублювати суми нарахованих виплат військовослужбовцям з погоджених та підписаних командирами розрахунково-платіжних відомостей.

Проте, ОСОБА_5 , маючи умисел на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 , виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом шахрайства, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вносив зміни до таких електронних реєстрів, а саме збільшував суми виплат окремим військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , за рахунок чого утворював певні суми надлишкових грошових коштів.

В подальшому, ОСОБА_5 , протиправно вносив зміни до електронних реєстрів на зарахування коштів на карткові рахунки військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , а саме додавав персональні дані військовослужбовців, які фактично військову службу у військовій частині НОМЕР_1 не проходили та були попередньо збережені ним у програмному забезпеченні «Зарплатний проект ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 )» із зазначенням реквізитів належних йому банківських карток, відкритих у різних банківських установах України.

Після цього, ОСОБА_5 , діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, пропорційно розподілявсуми утворених ним надлишкових грошових коштів із загального фонду грошового забезпечення, між попередньо та протиправно доданими ним військовослужбовцями, таким чином, щоб загальні суми нарахованого грошового забезпечення дорівнювала сумам загального нарахованого грошового забезпечення, зазначеним упогоджених та підписаних командирами розрахунково-платіжних відомостях.

В подальшому, ОСОБА_5 , зловживаючи довірою начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , використовуючи логін та пароль доступу останнього, отримував доступ до програмного забезпечення «Зарплатний проект ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 )», куди завантажував попередньо змінені нимелектронні реєстри на зарахування коштів на карткові рахунки військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (відомість розподілу виплат ОДВ ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та, використовуючи електронний цифровий підпис начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , направляв електронні реєстри до АТ КБ «ПриватБанк» для подальшого здійснення виплат грошового забезпечення.

Тим саме, ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, розробив злочинну схему направлену на шахрайство, тобто заволодіння грошовими коштів військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , шляхом зловживання довірою та здійснення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, що забезпечувало надходження на його особисті банківські картки, відкриті у різних банківських установах України штучно утворених ним надлишків грошових коштів військової частини НОМЕР_1 виділених на грошове забезпечення військовослужбовців, а також грошових коштів які б мали отримати діючи військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , данні яких у програмному забезпеченні «Зарплатний проект ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 )» були змінені в частині реквізитів банківських карток на які військовослужбовці отримають грошове забезпечення та інші виплати у військовій частині НОМЕР_1 , на номери особистих банківських карток.

Так, у період часу з 23.05.2023 по 25.04.2024 перебуваючи на посаді провідного бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , а з 27.09.2023 на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, а також зміною реквізитів банківських карток діючих військовослужбовців на власні банківські карти заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 1 708 618,76 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_3 відкриту в АТ «ТАСКОМБАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Діючи аналогічно у період часу з 20.01.2024 по 08.04.2025 ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, а також зміною реквізитів банківських карток діючих військовослужбовців на власні банківські карти заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 2 450 213,32 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_4 відкриту в АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 25.04.2024 по 07.05.2024 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 112 595, 29 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_5 відкриту в АТ «ТАСКОМБАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

07.05.2024 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 70 365,59 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_6 відкриту в АТ «ТАСКОМБАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Окрім цього, у період часу з 06.06.2024 по 23.07.2024 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 454 456,98 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_7 відкриту в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

У період часу з 06.06.2024 по 23.07.2024 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 371 250, 47 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_8 відкриту в АТ «СЕНС БАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Діючи аналогічно, у період часу з 21.06.2024 по 08.02.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 1 244 804, 24 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_9 відкриту в ПАТ «БАНК ВОСТОК» на ім`я ОСОБА_5 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 08.08.2024 по 08.04.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 1 296 242,02 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_10 відкриту в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Окрім цього, у період часу з 08.08.2024 по 24.09.2024 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 382 072,19 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_11 відкриту в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» на ім`я ОСОБА_5 .

У період часу з 17.10.2024 по 22.10.2024 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 87 333, 33 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_12 відкриту в АТ АКБ «ЛЬВІВ» на ім`я ОСОБА_5 .

Діючи аналогічно, у період часу з 17.10.2024 по 08.04.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 692 857, 3 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_13 відкриту в АТ «КБ «ГЛОБУС» на ім`я ОСОБА_5 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 24.01.2025 по 08.04.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 460 952, 88 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_14 відкриту в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_5 .

Окрім цього, у період часу з 24.01.2025 по 07.03.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 363 969, 2 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_15 відкриту в АТ «БАНК АЛЬЯНС» на ім`я ОСОБА_5

08.04.2025 перебуваючи на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців та інших передбачених законом виплат шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, а саме шляхом додавання до електронних реєстрів на зарахування коштів військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 персональних даних вже звільнених військовослужбовців та реквізитів власних банківських карток, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовціввійськової частини НОМЕР_1 у сумі 83 482, 39 грн. які були незаконно перераховані на його банківську карту НОМЕР_16 відкриту в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на ім`я ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 перебуваючи на посаді провідного бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , а в подальшому на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , у період з23.05.2023 по 08.04.2025, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто шляхом шахрайства, заволодів грошовими коштами військової частини НОМЕР_1 виділеними на грошове забезпечення військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та інших передбачених законом виплат, у суму 9 779 213, 96 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України визнається особливо великим розміром (далі - Епізод № 1).

На цих підставах за Епізодом № 1 ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке кваліфікується як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах.

Окрім цього, ОСОБА_5 розуміючи, що отримані ними у період з 23.05.2023 по 08.04.2025 грошові кошти у сумі 9727094, 45 грн. одержані ним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене в особливо великих розмірах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, набув та володів вищевказаними грошовими коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, яке вчинене особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, та в подальшому діючи з метою приховання незаконного походження таких коштів, у період з 23.05.2023 по 21.04.2025 вчинив дії, спрямовані на приховування походження грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, права на них та джерела їх походження, після чого, розпорядився таким майном на власний розсуд, тобто вчинив легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 9779213,96 грн., що відповідно до п. 1 примітки до ст. 209 КК України визнається великим розміром (далі - Епізод № 2).

На цих підставах за Епізодом № 2 ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, яке кваліфікується як легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене у великих розмірах.

Окрім цього, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби та проходячи її на посаді начальника розрахункової групи фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «сержант», 21 квітня 2025 року в умовах воєнного стану, діючи умисно з метою ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення статутних вимог, без поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасової дислокації підрозділу фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , розташоване у районі АДРЕСА_2 (далі - Епізод № 3).

На цих підставах за Епізодом № 3 ОСОБА_5 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке кваліфікується як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованих йому діянь та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 408 КК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 .

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_5 та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії:

-за Епізодом № 1 за ч. 5 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому в умовах воєнного стану, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в особливо великих розмірах;

-за Епізодом № 2 за ч. 2 ст. 209 КК України, як легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, тобто набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та джерела його походження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене у великих розмірах;

-за Епізодом № 3 за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений вчинив особливо тяжкі та тяжкий злочини.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.

Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому не встановлені.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він за місцем служби характеризується посередньо, раніше не судимий.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, кількість епізодів вчинених кримінальних правопорушень, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих обставини та обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінальних правопорушень необхідно призначити покарання: за ч. 5 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки та з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років.

За сукупністю кримінальних правопорушень (відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 70 КК України) шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим обвинуваченому остаточно визначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років та додаткові покарання у виді: конфіскації майна; позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та спів мірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Військова частина НОМЕР_1 в особі представника потерпілого ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою від 19.03.2026 р. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушенням. Відповідачем у цьому позові зазначений ОСОБА_5 . Предмет позову - стягнення на користь позивача з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 9 779 213,96 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за вищевикладених обставин, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 408 КК України, чим завдав позивачу шкоду на вказану суму.

Позивач в межах цього кримінального провадження визнаний потерпілим.

В результаті вчинення відповідачем суспільно-небезпечних дій, внаслідок яких державі, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 , завдані матеріальні збитки в загальному розмірі 9 779 213,96 грн. (дев?ять мільйонів сімсот сімдесят дев?ять тисяч двісті тринадцять гривень дев?яносто шість копійок).

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування. Заподіяння майнової шкоди потерпілим знаходиться у безпосередньому причинному зв`язку з неправомірними діями обвинуваченими, зазначеними в обвинувальному акті. За таких обставин, судом встановлено, що майнові витрати, понесені потерпілою стороною, безпосередньо пов`язані з протиправними діями обвинувачених, документально повністю підтверджені, у зв`язку з чим позовні вимоги потерпілого про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №686/26653/18 від 03.12.2019, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Судом встановлено, що потерпілому було спричинено майнову шкоду внаслідок дій обвинуваченого та вони перебувають у прямому причинному зв`язку.

З урахуванням наведеного суд вважає, що із ОСОБА_5 , слід стягнути на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду, завдану злочином в розмірі 9 779 213,96 грн. (дев?ять мільйонів сімсот сімдесят дев?ять тисяч двісті тринадцять гривень дев?яносто шість копійок), оскільки такий підтверджується встановленими в ході розгляду справи обставинами та повністю визнаний обвинуваченим.

09 січня 2026 р. обвинувачений був затриманий.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 10 січня 2026 р. щодо обвинуваченого ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який під час судового провадження неодноразово продовжувався та діє до сьогоднішнього дня.

Час тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою (з 09 січня 2026 р. до дня набрання вироком законної сили) слід зарахувати у строк відбуття ним покарання за цим вироком із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити раніше застосований - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку з цим процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У цьому кримінальному провадженні арешт накладався:

- ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2026 р. на земельну ділянку кадастровий номер 3221284801:01:005:0068 площею 0.12 га;

- ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2026 р. на: флеш носій білого кольору; банківську карту «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_16 ; мобільний телефон марки Tecno Spark 20 Pro + IMEI: НОМЕР_17 ; IMEI: НОМЕР_18 з сім картами НОМЕР_19 , НОМЕР_20 ; мобільний телефон марки Redmi 9A IMEI: НОМЕР_21 ; IMEI: НОМЕР_22 з сім картою НОМЕР_23 ; банківську карту «Monobank» (Універсал банк) № НОМЕР_24 ; пластикову папку білого кольору з копіями документів ОСОБА_5 ; два флеш носія чорного кольору; банківську карту «Приват банк» № НОМЕР_25 .

Оскільки обвинуваченому призначається покарання в тому числі і у виді конфіскації майна, то арешт майна, яке йому належить, не підлягає скасуванню.

Також арешт накладався ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2025 р. на: мобільний телефон марки iPhone 16 Plus IMEI: НОМЕР_26 ; IMEI: НОМЕР_27 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_28 , якій належить ОСОБА_8 ..

Оскільки вказане майно не підлягає конфіскації та спеціальній конфіскації, то його арешт слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 5 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна;

-за ч. 2 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки та з конфіскацією майна;

-за ч. 4 ст. 408 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років.

На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбуття ОСОБА_5 покарання за цим вироком час тримання його під вартою із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі, починаючи з 09 січня 2026 р. до дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили (але не більше ніж на строк шістдесят днів) залишити раніше застосований - тримання під вартою.

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінальних правопорушень задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 779 213,96 грн. (дев?ять мільйонів сімсот сімдесят дев?ять тисяч двісті тринадцять гривень дев?яносто шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 80 226 грн. (вісімдесят тисяч двісті двадцять шість грн.).

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2025 р. на мобільний телефон марки iPhone 16 Plus IMEI: НОМЕР_26 ; IMEI: НОМЕР_27 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_28 , якій належить ОСОБА_8 - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки iPhone 16 Plus IMEI: НОМЕР_26 ; IMEI: НОМЕР_27 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_28 , який переданий на зберігання ОСОБА_8 , залишити у останньої та вважати переданим за належністю;

- ноутбук ASUS M15021A-EJ025W повернути військовій частині НОМЕР_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1