Вирок від 11 травня 2026 р. у справі №173/1600/22 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1600/22

Номер провадження1-кп/173/16/2026

В И Р О К

іменем України

12 травня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022041430000256 від 03 вересня 2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, без зареєстрованого місця проживання, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

25.03.2016 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, відповідно до ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

23.08.2017 Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднано покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців за вироком Верхньодніпровського районного суду від 25.03.2016, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

18.10.2018 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням призначеним вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23.08.2017 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Звільнений 24.11.2021 з Бердянської ВК Запорізької області (№ 77) по відбуттю строку покарання;

18 березня 2026 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання приєднано не відбуту частину покарання призначеного за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29.06.2023 та Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.07.2023 за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обізнаний про введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, строк дії якого, відповідно до Указу Президента: № 133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.05.2022 строком на 30 діб, № 259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, № 341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, №573/2022 від 12.08.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, 18 серпня 2022 року, близько о 08:15 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , маючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_5 , яке знаходилося за адресою: АДРЕСА_2 , взяв із собою мішок та вийшов із дому.

Далі, ОСОБА_4 , 18 серпня 2022 року, близько 08:30 години, з метою реалізації заздалегідь виниклого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення майна ОСОБА_5 , через відсутність огорожі зі сторони огороду підійшов до будинку АДРЕСА_2 , де користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою фізичної сили рук, зламав дверну ручку, на якій знаходився ланцюг із зачиненим навісним замком. Після чого ОСОБА_4 проник до будинку, в кімнаті якого побачив майно, яке визначив предметом свого злочинного посягання.

Після чого, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з кімнати будинку наступне майно: ноутбук марки «MSI Model N0-163 В» вартістю 2500 грн., перфоратор «BOSCH РВН 169 R 420w 0-1100 min-1 4-16 mm», вартістю 1569 грн., яке поклав у мішок, після чого покинув територію будинку з викраденим майном, яким у подальшому розпорядився за власним розсудом.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2692/22 від 01.10.2022 матеріальний збиток на загальну суму 4069 грн. у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Пояснив, що 18.08.2022 близько 09 год. 00 хв. ранку в с. Широке, назву вулиці не знає, пішов до потерпілого, який жив нижче від нього через город. Зламав замок ударом плеча, забрав з будинку перфоратор та ноутбук і пішов. Розумів, що вчиняє крадіжку. Речі хотів продати, але ввечері до нього приїхала поліція та він добровільно видав викрадені речі. Перед потерпілим вибачився.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років. При цьому прокурор просив урахувати обставину яка обтяжує покарання – рецидив злочинів. Вирішити питання щодо речових доказів.

Потерпілий ОСОБА_5 про час і місце розгляду кримінального провадження повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, просив призначити покарання на розсуд суду. З огляду на що, суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з`ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у його відсутність.

Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпілий, також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України судом визнається рецидив злочинів.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_4 , критично ставиться до скоєного, без зареєстрованого місця проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, наявність обставини яка обтяжує покарання – рецидив злочинів, тому суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, а саме 5 років.

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 засуджений вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 у справі № 173/397/26 до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України якщо після постановлення вироку в справі встановлено, що засуджений винен ще в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку покарання призначається за правилами частини першої третьої цієї статті.

Оскільки правопорушення вчинено ОСОБА_4 18.08.2022 року, тобто до постановлення вироку Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, суд вважає необхідним відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Саме такого покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Викладене вище узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84583234).

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 частково відбув покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 р. у період з 30.12.2025 по 11.05.2026, вказаний термін необхідно зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.

Запобіжний захід у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 349, 363-368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеним за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку 12.05.2026 р.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання відбуту частину покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2026 р. за період з 30.12.2025 р. по 11.05.2026 р.

Речові докази:

-ноутбук марки «MSI Model N0-163 В» та перфоратор «BOSCH РВН 169 R 420w 0-1100 min-1 4-16mm» передані під розписку потерпілому ОСОБА_5 залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а собою, яка тримається під вартою, з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1